Question

ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА С ЗАДАЧАМИ СРОЧНО НАДО СПС.(ЗАДАЧИ ЗА 8КЛ ПО ЭТОМУ ПРОШУ ОБЪЯСНЕНИЯ КАК ДЛЯ 8КЛ) 1.1 На яку висоту можна підняти воду затративши таку ж енергію яка необхідна для нагрівання цієї води на 1°С? у скільки разів і як відрізнятиметься висота якщо йтиметься про газ такої ж маси питома теплоємність води 4200 Дж/(кг*К), гасу-2100 Дж/(кг*К) 1.2 від однієї станції в одному і тому ж напрямку відправляються два потяги. Швидкість першого - 30 км год, другого - 40 км год. Другий потяг відправляється через 10 хвилин після першого після сорока хвилин руху перший потяг робить зупинку на 5 хвилин а потім продовжує рух із тією самою швидкістю побудуйте графік руху цих подій визначити коли і на якій відстані відправлення 2 потягнув графічне розв'язання підтвердити також розрахунками. 1.3 Запропонуйте спосіб визначення густини невідомої рідини за допомогою динамометра та латунную гильзу відомої маси опишіть по пунктах свій експеримент і зобразіть відповідний рисунок. ЗАРАНЕЕ СПАСИБО!!!

Answer 1

Ответ:

1. а)420 м можно поднять 1 кг воды. я взяла формулу Энергию потенциально поднятого тела (E=mgh) вместо (Е) подставила Q (это фактически одно и тоже) и взяла массу 1 кг и ускорение 10 H/кг или м/с²

б). 210 м

2. они встретятся где-то между 30 минутами (после отправления первого поизда) и 35 минутами (после отправления первого поизда) (графики на фото)

3.

а) способ

1) Измеряем вес (НЕ МАССУ) тела (смотри рис.3).

2) медленно пагружаем тело в жидкость (смотри рис.1).

3) смотрим как изменяются показания динамометра, чем они становятся меньше от веса тела тем гуще жидкость.

б) способ

1) погружаем тело полностью в жидкость (смотри рис. 2)

2) и начинаем постепенно с равномерной скоростью поднимать припомоши динамометра.

3) Смотрим на показания динамометра, чем они становятся больше от веса тела тем гуще жидкость

Answer 2

1.1 Висота, на яку можна підняти воду, затративши таку ж енергію, яка необхідна для нагрівання цієї води на 1°С, може бути знайдена з використанням принципу збереження енергії.

Спочатку розглянемо, як визначити енергію, необхідну для нагрівання води на 1°С:

Енергія (Q) = маса (m) * питома теплоємність (c) * зміна температури (ΔT)

Для води: питома теплоємність (c) = 4200 Дж/(кг*К)

Тепер розглянемо, як визначити енергію, необхідну для підняття води на висоту (h):

Енергія (Q) = маса (m) * прискорення вільного падіння (g) * висота (h)

Для Землі: прискорення вільного падіння (g) ≈ 9.81 м/с^2

Ми хочемо, щоб ці дві енергії були рівні одна одній:

м * c * ΔT = м * g * h

З маси (м) в обидвій частині рівняння можна скоротити:

c * ΔT = g * h

Тепер можемо знайти висоту (h):

h = (c * ΔT) / g

Для води (c = 4200 Дж/(кг*К)) і зміни температури ΔT = 1°С, ми отримаємо:

h = (4200 Дж/(кг*К) * 1°C) / 9.81 м/с^2 ≈ 428 м

Таким чином, потрібна висота для підняття води з такою ж енергією, яка потрібна для нагрівання її на 1°С, близько 428 метрів.

Якщо ми розглядаємо газ такої ж маси, питома теплоємність газу 2100 Дж/(кг*К), тоді замість питомої теплоємності води використаємо питому теплоємність газу в формулі:

h = (2100 Дж/(кг*К) * 1°C) / 9.81 м/с^2 ≈ 214 м

Отже, для газу з такою ж масою, висота, на яку можна підняти газ, затративши таку ж енергію, яка необхідна для нагрівання його на 1°С, близько 214 метрів.

1.2 Для побудови графіка руху двох потягів на одному графіку, використаємо вісь часу по горизонталі і вісь відстані по вертикалі.

Спершу з'ясуємо, як швидко рухається кожен потяг у метрах за секунду (м/с):

Швидкість першого потяга: 30 км/год = (30 * 1000 м) / (60 * 60 с) ≈ 8.33 м/с Швидкість другого потяга: 40 км/год = (40 * 1000 м) / (60 * 60 с) ≈ 11.11 м/с

Тепер малюємо графік, де:

• Вісь X - час в секундах.
• Вісь Y - відстань в метрах.

Позначимо два потяги:

Потяг 1: Рухається зі швидкістю 8.33 м/с. Починає рухатись з моменту t = 0 с і рухається без зупинок. Потяг 2: Рухається зі швидкістю 11.11 м/с. Починає рухатись з моменту t = 10 хв = 600 с і зупиняється на 5 хв = 300 с після початку руху першого потяга, після чого продовжує рух з такою ж швидкістю.

Побудуйте точки для кожного із потягів на графіку з урахуванням швидкості та зупинок. Після цього можна провести прямі лінії через точки, представляючи рух кожного потяга. Перетин цих двох ліній покаже момент зустрічі двох потягів та відстань, на якій це станеться.

1.3 Спосіб визначення густини невідомої рідини за д