Вопрос задан 27.06.2023 в 13:36. Предмет Физика. Спрашивает Назарова Кристина.

У чому результати експерименту А. Майкельсона й Е. Морлі суперечили класичному закону додавання

швидкостей? терміново допоможіть будьласка​
0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Ревенко Екатерина.

Ответ:

Объяснение:

В результате опытов было доказано, что скорость света - постоянная величина.

Скорость света не зависит от выбранной системы отсчета.

Отсюда и противоречие с классической механикой.

В классической механике закон сложения скоростей:

v =  с + с = 2·с

В релятивистской же:

v = (с+с)·(1+с·с/с²) = 2·с / 2 = с

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Експеримент Альберта Майкельсона та Едварда Морлі (Michelson-Morley experiment) був проведений у 1887 році з метою виявити вплив руху Землі на поширення світла в ефірі, який був теоретично прийнятим в той час.

Класичний закон додавання швидкостей, відомий як галілеївське перетворення, стверджував, що якщо об'єкт рухається зі швидкістю v1 відносно одного спостерігача і зі швидкістю v2 відносно іншого спостерігача, то його загальна швидкість відносно першого спостерігача дорівнює v1 + v2. Однак Майкельсон і Морлі не виявили жодної зміни в швидкості світла внаслідок руху Землі відносно ефіру. Результати їх експерименту суперечили очікуваному ефекту, який би виникав, якби ефір існував і фактори руху Землі впливали на поширення світла в ньому.

Цей експеримент став однією з ключових подій, що сприяла розвитку спеціальної теорії відносності Альберта Ейнштейна, яка замінила класичний закон додавання швидкостей. Відповідно до спеціальної теорії відносності, швидкість світла в вакуумі завжди однакова для всіх спостерігачів, незалежно від їхнього власного руху. Це допущення дало змогу вирішити проблему, яку представляв ефір, і суперечність результатам експерименту Майкельсона і Морлі.

Отже, результати експерименту Майкельсона і Морлі суперечили класичному закону додавання швидкостей, але сприяли створенню та прийняттю спеціальної теорії відносності Ейнштейна, яка визначила нові правила для опису руху об'єктів зі швидкістю, близькою до швидкості світла.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Физика

Последние заданные вопросы в категории Физика

Задать вопрос