Question

Срочно! даю 40 баллов! Приклади корпускулярних і хвильових властивостей світла (Мининум 5)

Answer 1

Первые представления древних ученых о том, что такое свет, были весьма наивны. Существовало несколько точек зрения. Одни считали, что из глаз выходят особые тонкие щупальца и зрительные впечатления возникают при ощупывании ими предметов. Эта точка зрения имела большое число последователей, среди которых был Эвклид, Птолемей и многие другие ученые и философы. Другие, наоборот, считали, что лучи испускаются светящимся телом и, достигая человеческого глаза, несут на себе отпечаток светящегося предмета. Такой точки зрения придерживались Лукреций, Демокрит.

В это же время Эвклидом был сформулирован закон прямолинейного распространения света. Он писал: “Испускаемые глазами лучи распространяются по прямому пути”.

Однако позже, уже в средние века, такое представление о природе света теряет свое значение. Все меньше становится ученых, следующих этим взглядам. И к началу XVII в. эти точки зрения можно считать уже забытыми.

В 17 веке почти одновременно возникли и начали развиваться две совершенно разные теории о том, что такое свет и какова его природа.

Одна из этих теорий связана с именем Ньютона, а другая – с именем Гюйгенса.

Ньютон придерживался так называемой корпускулярной теории света, согласно которой свет – это поток частиц, идущих от источника во все стороны (перенос вещества).

Согласно же представлениям Гюйгенса, свет – это поток волн, распространяющихся в особой, гипотетической среде – эфире, заполняющем все пространство и проникающем внутрь всех тел.

Обе теории длительное время существовали параллельно. Ни одна из них не могла одержать решающей победы. Лишь авторитет Ньютона заставлял большинство ученых отдавать предпочтение корпускулярной теории. Известные в то время из опыта законы распространения света более или менее успешно объяснялись обеими теориями.

На основе корпускулярной теории было трудно объяснить, почему световые пучки, пересекаясь в пространстве, никак не действуют друг на друга. Ведь световые частицы должны сталкиваться и рассеиваться.

Answer 2

Звісно, ось приклади корпускулярних і хвильових властивостей світла:

Корпускулярні властивості:

1. Фотоефект: Коли світловий квант (фотон) взаємодіє з поверхнею матеріалу, він може віддати енергію електрону, викликаючи його викид з матеріалу. Це показує, що світло має властивість передавати свою енергію в дискретних порціях.

2. Комптонівське розсіяння: Коли фотон взаємодіє з електроном, його хвильова довжина може змінюватися. Ця зміна свідчить про корпускулярний характер світла, адже такий ефект пояснюється зіткненням фотона (частки) з електроном.

3. Зупинка світла в середовищі: При певних умовах, наприклад, у холодній рубідієвій клітці, світло може бути повністю зупинене в середовищі. Це вказує на те, що світло може вести себе як частка, яка може бути впіймана та зупинена.

Хвильові властивості:

1. Дифракція: Світло може вигинатися навколо перешкод, як це спостерігається, наприклад, у випадку подвійної щілини. Цей ефект вказує на хвильову природу світла, оскільки хвилі вигинаються навколо перешкод.

2. Інтерференція: Коли дві або більше хвилі світла зустрічаються, вони можуть накладатися одна на одну і підсилювати або пригнічувати одна одну. Це свідчить про хвильовий характер світла.

3. Поляризація: Світло може коливатися у певній площині або в певному напрямі. Цей ефект називається поляризацією і вказує на те, що світло є трансверсальною хвилею.

4. Відбивання і преломлення: Закони відбивання і преломлення світла можуть бути пояснені на основі хвильової теорії світла, де зміни швидкості світла в різних середовищах призводять до його преломлення та відбивання.

5. Інтерференційні кола: При проходженні світла через тонку плівку можуть утворюватися інтерференційні кола. Це є проявом хвильової природи світла та явищем взаємодії хвиль.

Ці приклади демонструють як корпускулярні, так і хвильові властивості світла, і їх поєднання допомагає розкрити комплексну природу світла.