Question

Громадянин Симоненко усе своє майно заповів рідному брату. Дружина громадянина Симоненко (48 р., працює бухгалтером), син (28 р., працює лікарем), донька (17 р., навчається в інституті), мати (75 р., пенсіонерка) в якості спадкоємців у заповіті названі не були. Дружина подала позовну заяву до суду. Яке рішення прийме суд? Чому?​

Answer 1

Відповідь:

Для того, щоб сказати, яке рішення прийме суд, потрібно знати зміст позову. З яким питанням звернулася гр. Симоненка до суду: визнання заповіту нікчемним, визнання заповіту недійсним повністю чи в частині, визнання права власності на спадкове майно повністю чи в його частині? Якщо дружина звернулася до суду з питанням визнання заповіту недійсним, гр. Симоненко не був визнаним за життя недієздатним чи обмежено дієздатним, розумів і усвідомлював значення своїх дій, то, вважаю, що суд повинен їй відмовити у задоволенні позову. Згідно вимог ст. 1234 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю, а згідно вимог ст.1235 цього ж кодексу заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Тому гр. Симоненко мав право залишити своє майно по заповіті у спадщину будь-кому.

Якщо прийняти за умову, що дійсність заповіту ніхто не оспорював, то не зрозуміло чому гр. Симоненко звернулася до суду, замість того, щоб звернутися до нотаріуса. Однак, при видачі свідоцтва про право на спадщину, потрібно буде з"ясувати чи не є це майно спільним майном подружжя. У такому випадку дружина матиме право  на виділ їй 1/2 частки майна, інша 1/2 частка майна буде спадкуватися за заповітом після смерті гр. Симоненка спадкоємцем за заповітом. Але при цьому згідно вимог ст. 1241 ЦК України неповнолітня донька (17 років) та непрацездатна за віком мати (75 р.) мають право на отримання обов"язкової частки у спадщині. "Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка)". Якщо б гр. Симоненко не залишав заповту, то після його смерті мали б право спадкувати його: 1)дружина,  2)син, 3) дочка, 4) мати всі в рівних частка - тобто по 1/4 кожна (виходячи із змісту ст.1261,  1267 ЦК України). Отже, розмір обов"язкової частки у дочки і матері спадкдавця становить 1/8 для кожної ( не менше половини від розміру частки, яку б вони успадкували за законом -тобто, якби не було б заповіту).

Пояснення:

Answer 2

Я не є юристом, але можу надати загальну інформацію про ситуацію з успадкуванням. У більшості країн і юридичних систем, спадкоємці мають певні права на майно померлої особи, навіть якщо вони не були зазначені в заповіті.

У вашому випадку, громадянин Симоненко заповів усе своє майно рідному брату, а інші члени сім'ї (дружина, син, донька, мати) не були названі як спадкоємці у заповіті. Однак це не означає, що вони не мають прав на спадщину взагалі.

Зазвичай, в законодавстві передбачено законні долі для близьких родичів. Наприклад, дружина може мати право на певну частину майна померлого чоловіка, а син і донька також можуть мати право на частину спадщини. Однак конкретні правила спадкування і розподілу можуть залежати від юридичної системи вашої країни і конкретних обставин справи.

Для отримання точної відповіді на це питання, вам потрібно звернутися до адвоката або юридичного консультанта, який буде мати доступ до всієї необхідної інформації і зможе надати конкретні поради щодо ситуації з успадкуванням у вашій конкретній юрисдикції.