Question

Полімерні матеріали,що становлять загрозу для екології?​

Answer 1

Модераторы, извините, заберите баллы, но не банте

Answer 2

У синтетических полимеров нет природных аналогов. Поэтому они не разлагаются как, например, опавшая листва, древесина, бумага или изделия из кожи. В «утилизации» пластиков окружающей средой нет места биохимическим процессам, которые могли бы быстро их разрушить. Деструкция происходит лишь за счёт фотохимических процессов, перепадов температур, контактов с речной и морской водой, механического измельчения под действием ветров, течений и т. д. Это занимает очень много времени. По оценкам учёных, разрушение пластиковых бутылок из полиэтилентерефталата в природе занимает до 500 лет, а поли­этиленовых пакетов — до 100.


Некоторые хлорсодержащие синтетические полимеры (например, полихлорвинил) проявляют большую химическую активность из-за наличия атомов хлора, поэтому разрушаются быстрее. Однако продуктами деструкции в этом случае являются летучие хлорорганические вещества, зачастую весьма токсичные, как хлордиоксины.

В перспективе могут стать не только отходы, но и, например, полимерная изоляция проводов, пластиковые коммуникации водоснабжения. А это чревато авариями и техногенными катастрофами.

Answer 3

Полімерні матеріали можуть становити загрозу для екології через свою велику стійкість до розкладання і можливий негативний вплив на довкілля. Ось деякі з популярних полімерних матеріалів, які можуть мати негативний екологічний вплив:

1. Пластик: Пластикові вироби, такі як пляшки, пакети, контейнери та інше, можуть залишатися у природі сотні років або навіть довше. Вони можуть накопичуватися в океанах та ландшафтах, завдаючи шкоди морським і терестричним екосистемам.

2. Полістирол (пінопласт): Полістирол не розкладається легко та може впливати на водні животні та птахів, які можуть випадково вживати маленькі частки полістиролу.

3. Поліетилен: Це один з найпоширеніших видів пластику, який також може завдавати шкоди природі через свою довготривалу стійкість.

4. Полівінілхлорид (ПВХ): ПВХ може виділяти токсичні хімічні сполуки, коли розкладається, і може бути шкідливим для здоров'я людей та природи.

5. Поліетилентерефталат (ПЕТ): Використовується для виготовлення багатьох пляшок для напоїв. І хоча він може бути перероблений, багато ПЕТ-пляшок не потрапляють до вторинного перероблення, завдаючи забруднення навколишнього середовища.

6. Нейлон: Нейлонові вироби також можуть залишатися в природі довгий час і впливати на дику природу та водні місця.

Для зменшення негативного впливу полімерних матеріалів на екологію важливо сприяти їхньому вторинному переробленню, зменшувати використання одноразових пластикових виробів, вдосконалювати методи видалення та утилізації пластикових відходів та розвивати біорозкладані полімерні альтернативи.