Question

ДАЮ 35 БАЛОВ ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА Наслідуючи прийом сну у творчості Т.Г Шевченка, напишіть невелике оповідання на тему: «Дивлюсь на рідну Україну».

Answer 1

Відповідь:Дивлюсь на рідну Україну, як на казку з минулого. Час сповільнив свій біг, а я вгору зі мрії піднімаюсь. Хочеться забути все земне і зануритись у безмежну глибину майбутнього.

Вітер грає з китицями трав, шелестить листям дерев, розносить запахи квітів. На небі пливуть білі хмаринки, як човники по хвилях. А голубий глибокий безмежний простір надихає свободою і відчуттям висоти.

Здається, що час стоїть на місці, а у світі залишилися тільки я і моя Україна. І хоча бачу усе здалеку, я відчуваю кожен запах, кожен звук, кожен кущик трави на землі.

Здавна український народ пов'язував своє існування з землею, де він жив і працював. І я теж відчуваю себе часткою цієї землі, яка дає життя, яка віддає нам свою красу і мудрість.

Світ навколо такий красивий, такий таємничий, такий заповітний. Таким хочеться бачити його і надалі, щоб не зникла ця мить, коли у всьому світі тільки я та моя рідна Україна.

Answer 2

Одного теплого літнього дня, коли сонце гаряче обігрівало рідну Україну, я вирішив відправитися в подорож своєї рідної землі, яку я дуже любив і яку Тарас Григорович Шевченко також обожнював. Почавши свою подорож з маленького села на Полтавщині, я шукав відгомін тих місць, які так відомі за поезіями великого поета.

Долина, поросла високою травою, де співав жайворонок, який Тарас так найчастіше згадував у своїх віршах, стала моєю першою зупинкою. Провівши тут деякий час, я почувся, наче час сповільнився, і я міг повністю зануритися в красу навколишньої природи. Тут, серед цієї непохитної природи, я почав відчувати той самий спокій і гармонію, яку Тарас Шевченко відчував, віддаючи їй дань у своїх творах.

Подорожуючи далі, я дістався до Дніпра, ріки, яку Тарас оспівував у своїх віршах. Стоячи на березі ріки і дивлячись на широкий течію Дніпра, я відчував велич і могутність України, яка, незважаючи на всі труднощі і перешкоди, продовжує свій шлях до майбутнього. Можливо, саме тут, на березі Дніпра, Тарас Шевченко отримав натхнення для своїх творів.

Закінчивши свою подорож, я відчував, що якимось чином став ближче до Тараса Шевченка, до його почуттів і переживань. Його слова про рідну Україну стали для мене не просто рядками в книжках, а частиною мого власного досвіду.

Тарас Шевченко навчив мене дивитися на рідну Україну з іншого кута зору, зі свіжим поглядом і великим патріотизмом. Його творчість назавжди залишиться в серці кожного українця, нагадуючи нам про наші коріння, нашу ідентичність і нашу незалежність.