Question

Знаю, що смерть - як коса замашна, Навіть царя не обійде вона. Байдуже смерті, мужик то чи цар, Все пожере, як солому пожар. Хто ж бо зневажить страшну її сталь? Той, в кого совість, як чистий кришталь... що висміює цей твір?​

Answer 1

Ответ:

Цей вірш висміює ідею, що ніхто не уникне смерті, незалежно від свого соціального статусу або багатства. Автор вказує на те, що перед смертю всі стають рівними, і наголошує на значенні чистої совісті як єдиної речі, яка може допомогти протистояти страшному факту смерті. Таким чином, цей вірш висміює прагнення наживи і зазнавання влади, які не збережуть від смерті.

Объяснение:

Answer 2

Цей твір є однією з "Саду божественних пісень" Григорія Сковороди, українського філософа і поета XVIII століття. Він висміює прагнення людей до різних видів земних благ, таких як багатство, слава, наука, любов, які не можуть дати їм справжнього щастя і спокою. Він протиставляє їм свою філософію простого і чесного життя, яке веде до мудрості і готує до смерті. Він вважає, що тільки той, хто має чисту совість, може зневажити смерть і піти до раю. Цей твір має сатиричний і моралістичний характер, а також високий художній рівень. Якщо ви хочете дізнатися більше про цей твір і його автора, ви можете переглянути ці посилання: [Всякому місту — звичай і права...](https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=273), [Сад божественних пісень](https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=3392), [Біографія Григорія Сковороди](https://ukrclassic.com.ua/katalog/s/skovoroda-grigorij/496-grigorij-skovoroda-vsyakomu-mistu-zvichaj-i-prava).