Question

Твір на тему" Страждання у країни очима Тараса Шевченка"

Answer 1

Часи минають. Історія змінюється. Суспільство вже давно поглинула хвиля модернізації та прогресу. Але сил на землі не знайдеться, аби знищити в нас жагу до свободи: вона тече в наших жилах. Вона — наша сила, наш кисень, наше майбутнє й наше життя.

Ми вже не боїмося ні чорних хмар могутнього царату, що десятиліттями закривали українське сонце, ні панщини, ні кріпацтва, що сковували українців у кайдани без права вибору. Усі тортури — давно в минулому. Вони розсіялись, мов ранковий туман, залишивши по собі криваві сліди нашої споконвічної боротьби. Ми вже не боїмося, бо набридло: час піднятися з колін та йти всупереч вітру та долі, що так довго знущалася з нас, дражнила, мучила, насміхалася. Часи змінилися, й життя нарешті повернулося до нас обличчям, відчинивши двері, за якими була вона — незалежність, світла, омріяна, виборена. Нарешті ми змогли дихати вільно у власній державі, досягли того, чого так довго хотів великий син українського народу — Тарас Григорович Шевченко. Як шкода, що він так і не побачив того, за що боровся.

Син кріпака, селянський хлопчина з бідної родини — на Тараса чекали суцільні злидні, голодне дитинство й тяжка праця наймита. Його нужденне майбутнє було визначено заздалегідь. Однак щасливий випадок назавжди змінив його долю — обдарованого юнака, що якраз перебував у Петербурзі на навчанні, помітили й звільнили з тісних кріпацьких тенет пана Енгельгардта. Відтоді життя Тараса Шевченка ніби почалося спочатку. Незалежний, талановитий, молодий — усі дороги в Російській імперії були перед ним відкриті.

Та стражденна доля українського народу не давала йому спокою навіть на свободі — Шевченко завжди думав лише про Україну, щось бурхливе, нездоланне, войовниче кипіло в його душі. Кобзар завжди любив і пишався своєю Батьківщиною, він хотів, щоб українці нарешті зрозуміли свою унікальність, неповторність, щоб почали любити свою землю, як і він її любив:

«Свою Україну любiть, 
Любiть її... Во врем’я люте, 
В останню тяжкую минуту 
За неї Господа молiть…»

Тисячі рядків. Мільярди слів. Влучні, гострі, дошкульні. Вони потрапляють прямо в серце, пронизують його струмом гіркої правди і розбивають душу на дрібні уламки. Шевченкові вірші — це емоції: гнів, біль, розпач, заклик, стогін:

«Нема на світі України, 
Немає другого Дніпра, 
А ви претеся на чужину 
Шукати доброго добра, 
Добра святого. Волі! Волі!»

Answer 2

Тарас Шевченко, видатний український поет і художник, присвятив значну частину своїх творів темі страждань українського народу. Його творчість віддзеркалює біль і муки, які переживав український народ під час російської імперської окупації. Один із його центральних творів, поема "Кобзар", відкриває нам глибоке розуміння того, як він бачив страждання свого народу.

У своїх творах Шевченко розповідає про неволю, жорстокість, соціальну нерівність та поневолення українського народу. Він бачив, як українські селяни працюють на паничів, страждають від голоду та знущань. У поемі "Сон" Шевченко описує біль кріпацького життя, де люди не мають ніяких прав та можливостей для розвитку.

Однак, найвідоміший та найпоетичніший вислів Шевченка на тему страждань українців — це "Заповіт". У цьому вірші він висловлює свою віру в майбутнє України та закликає нащадків боротися за свободу та незалежність:

Copy code
...Та вставай, кайдани порви,
І вражду зламай окови,
Заплач свої права долі,
Свій край, свою криваву чолі...

Шевченко показує, що народ може змінити свою долю, здолати страждання та побороти негативні реалії, які його оточують. Його слова віддзеркалюють його власні переживання та надію на краще майбутнє.

Отож, через очі Тараса Шевченка ми можемо побачити глибоке та безсилля нашого народу, його біль і страждання, але також його надію та віру в перемогу над темрявою.