Question

як ви вважаєте, із чим пов'язане обмеження державою передачі об'єктів права природокористування в приватну власність

Answer 1

Всі питання щодо взаємодії та окр. середовища регулюються екологічним правом. Незважаючи на те , що гос-во отже обмежує передачу об'єктів природокористування в ч.собственность , як в конституції , так і у всяких з- нах про охорону окр.среди прописана купа статей , частин , пунктів , підпунктів , що встановлюють права людини і т. д. Тобто менша частина природи знаходиться в приватному володінні , але права громадян та людей все - одно порушуються. Якби вся природа була б доступна " приватникам " , то було б прикро .
Та й з моральної точки зору .. Ліс , поля , і ресурси, які знаходяться там , безперечно повинні використовуватися д-м для потреб людини. Однак далеко не все! Ті ж ліси, поля мають свою історію , як би банально не звучало. Вони покращують чисте повітря , тим саами покращуючи нам життя. Якщо ж все продати різним компаніям , громадяни свого гос- ва залишаться без природного багатства країни.
Тому обмеження на передачу прав природоиспользования в ч.собственность - правильна політика гос- ва , я вважаю )

Answer 2

Обмеження державою передачі об'єктів права природокористування в приватну власність може бути пов'язане з кількома факторами і мотивами, які варіюються в залежності від конкретної країни, історичного контексту та цілей державної політики. Ось деякі з можливих причин:

1. Збереження природних ресурсів: Держава може встановлювати обмеження на передачу права власності на природні ресурси, такі як ліси, водойми, мінеральні родовища тощо, з метою їх збереження та відновлення. Це може бути важливо для запобігання надмірній експлуатації та екологічному зруйнуванню.

2. Забезпечення громадського доступу: Деякі об'єкти природокористування можуть бути важливими для громадського користування, такими як національні парки, ліси або пляжі. Держава може обмежувати приватну власність, щоб забезпечити громадянам доступ до таких природних місць та зберегти їх для майбутніх поколінь.

3. Забезпечення громадського блага: Деякі ресурси можуть мати важливе суспільне значення, таке як вода, яка використовується для водопостачання або сільськогосподарських потреб. Держава може контролювати доступ до таких ресурсів, щоб забезпечити їхнє розподіл і використання на користь всього суспільства.

4. Запобігання монополіям та експлуатації: Держава може обмежувати передачу прав на природні ресурси в приватну власність для того, щоб запобігти монополіям та надмірній експлуатації цих ресурсів однією чи декількома особами або компаніями.

5. Регулювання та оподаткування: Держава може встановлювати регулювання та оподаткову політику, яка обмежує передачу права власності на певні природні ресурси або регулює їх використання з метою збалансування потреб економіки та довкілля.

Ці обмеження можуть варіюватися в залежності від конкретного контексту і завдань, які передбачає державна політика в кожній окремій ситуації.