Question

Виписати художню деталь до оповідання усмішка

Answer 1

Я не знаю украинскую мову! Извини

Answer 2

Вітер віяв ніжним поцілунком весняного ранку, коли сонце тільки почало висушувати росу на зеленому полі. Усе відбувалося, наче у танці кольорів і запахів. Старовинний млинок, сповитий паутинами часу, стояв на краю поля. Висока трава приховувала від зору його стару колесницю, але одна деталь все життя була відкрита на очах усіх проходжених: усмішка затишного млинця.

Вона відзначалася особливою красою і загадковістю. Здавалося, млинець міг розповідати власну історію через вираз своєї усмішки. Колись, можливо, його колесо шуміло між зеленими полями та бавовняними хмарами, відгукуючись на радість людей, які завітавали до млинка.

Саме зараз, усмішка млинця збереглася в сірій давнині, що вже ніколи не повернеться. Тепер усе навколо мінялося і зберігало тільки спогади про минуле. Але усмішка, та загадкова й тиха, мов промінь сонця, сповнювала серце теплом і привносила світло в душі кожного, хто звертав на неї увагу.

Хто знає, можливо, усмішка ця була свідком найщасливіших моментів чи важких випробувань старого млинка? Можливо, вона зберегла пам'ять про любов, про зустрічі та прощання, про радість і смуток. Такий був життєвий шлях млинка, який стояв тут давно, серед квітучого поля.

Та якщо ви спостерігатимете уважно, можливо, угледіте мить, коли усмішка млинця трохи розшириться, наче впізнавши ще одне обличчя, що дивиться на нього. Але така мить буде лише для тих, хто вірить у чарівну силу млинка, його усмішки та таємниці, які лежать у його душі.