Question

Чому атомна маса більшості елементів не має цілочислового значення ?

Answer 1

Ответ:

Атомна маса ізотопу дорівнює цілому числу приблизно: здебільшого перша цифра після десяткової коми — це 0 або 9. Це ціле число називається масовим номером і є сумою числа протонів та числа нейтронів в атомному ядрі.

Закономірність прирощення атомної маси в залежності від масового номера така: відхилення починається з позитивного у водню-1, стає негативним, доки не досягається мінімум у заліза-56, потім зростає до позитивних значень у важких ізотопів зі зростанням атомного номера. Це відповідає тому, що розщеплення елемента, важчого за залізо, вивільнює енергію, а розщеплення елемента, легшого за залізо, потребує енергії. Протилежне справджується для реакцій злиття ядер: злиття елементів, що є легшими за залізом, вивільнює енергію, злиття ж елементів, важчих за залізо, потребує енергії.

Якщо йдеться про хімічний елемент взагалі, атомна маса (також «відносна атомна маса», «середня атомна маса» або «атомна вага»), подана в періодичній таблиці, є середньою атомною масою всіх стабільних ізотопів даного хімічного елемента. Цю атомну масу використовують в стехіометричних розрахунках. Вона зазвичай застосовується як маса в грамах одного моля атомів елемента, що також зветься молярною масою.

Объяснение:

Answer 2

Атомна маса більшості елементів не має цілочислового значення через те, що вона визначається як середнє значення мас числа нуклонів у ядрі атома, і це середнє значення може бути десятковим числом через наявність ізотопів.

Атомні ядра можуть містити різну кількість протонів і нейтронів, утворюючи ізотопи того самого елементу. Наприклад, усереднена атомна маса кисню наведена на періодичній таблиці дорівнює приблизно 15,999 або 16 (з округленням). Це через те, що кисень має кілька стабільних ізотопів, таких як кисень-16 (16O) і кисень-18 (18O), які мають різну кількість нейтронів у ядрі.

Атомна маса розраховується як середнє значення масових чисел ізотопів елементу, де враховується відсотковий вміст кожного ізотопу у природному вихідному матеріалі. Тому атомні маси не завжди цілі числа і можуть мати десятковий дріб, оскільки вони враховують усі ізотопи даного елементу.