Question

1)Чи можуть синтетичні органічні сполуки траплятися в природі? 2) Які речовини називають стійкими органічними забруднювачами? У чому полягає проблема їх використання? Запропонуйте способи захисту довкілля від цих речовин.

Answer 1

Объяснение:

1) Синтетичні органічні сполуки не трапляються у природі. Але певні органічні сполуки, що трапляються у природі, синтезувати можна.

2) Стокгольмською Конвенцію про СОЗ (2001) визначено, що це органічні речовини, які «мають токсичні властивості, виявляють стійкість до розкладання, характеризуються біоакумуляцією і є об’єктом транскордонного перенесення по повітрю, воді й мігруючими видами, а також осаджуються на великій відстані від джерела їхнього викиду, нагромаджуючись в екосистемах суші та водних екосистемах».

Запропонуйте способи захисту довкілля від цих речовин.

У цьому документі передбачено проведення таких заходів:

- заміна СОЗ іншими речовинами, що не завдають шкоди живим організмам, навколишньому середовищу і здатні досить швидко перетворюватися на безпечні речовини;

- обмеження або припинення виробництва та використання СОЗ;

- вилучення СОЗ із промислових викидів і стоків, відпрацьованих газових сумішей;

- переробка залишків раніше вироблених СОЗ та різних відходів, які містять ці речовини.

Вони не розкладаються у природних умовах, здатні мігрувати через ґрунтові води, земну кору та атмосферу повітря, накопичуватись у жирових тканинах людини і тварин, вони чинять канцерогенну, мутагенну дію тощо.

Answer 2

1. Так, синтетичні органічні сполуки можуть траплятися в природі. Це може статися через випадкові викиди, витоки з промислових об'єктів, неправильне видалення відходів або розпад синтетичних сполук в навколишньому середовищі. Наприклад, деякі синтетичні хімічні сполуки, такі як пластмаси і пестициди, можуть розкладатися на менш шкідливі сполуки або накопичуватися в природі, що може мати негативний вплив на довкілля.

2. Стійкі органічні забруднювачі - це хімічні сполуки, які дуже повільно розкладаються в природі і можуть залишатися активними і токсичними протягом тривалого часу. Деякі приклади стійких органічних забруднювачів включають:

• Поліхлоровані біфеніли (ПХБ)
• Діоксини
• Поліфторовані сполуки (PFAS)
• Органічні ртутні сполуки

Проблема використання цих речовин полягає в тому, що вони можуть накопичуватися в навколишньому середовищі, забруднюючи ґрунт, водойми, і повітря, і впливати на здоров'я людей і екосистем. Деякі з цих речовин також можуть надходити в організми через харчові ланцюги і бути шкідливими для живих організмів.

Способи захисту довкілля від цих речовин включають:

• Заборона або обмеження виробництва і використання стійких органічних забруднювачів.
• Вдосконалення технологій виробництва для зменшення викидів і ризику забруднення.
• Ефективна утилізація і переробка відходів, що містять ці речовини.
• Моніторинг і контроль рівнів стійких органічних забруднювачів в навколишньому середовищі.
• Розробка та впровадження біологічних методів очищення води та грунту від цих забруднювачів.
• Заміна стійких органічних забруднювачів менш шкідливими альтернативами в промислових процесах та виробництві товарів.