Question

Напишіть твір-замальовку від імені письменника «Ніхто не бачить, як сирота плаче». Обсяг – до 1,5 сторінки. У творчій роботі використайте прості речення, ускладнені поширеними звертаннями. Уведіть у речення 3-4 доречних фразеологізми і 3 звертання. Підкресліть поширені звертання і фразеологізми. Помогите пожалуйста!

Answer 1

Всі рівні за потенціалом іскри Божої.Але не всі рівні по мірі її реалізації. Ось ви взяли насіння - вони рівні.Посіяли. Одне пропало, інше чахне, інше тільки листя дало, а інше принесло плід.Ось така рівність - не рівність. Всі багаті вважають,що всі окрім його нещасні, а він щасливий.Ні,матеріально нічого не доведеш,ми маємо мислити морально.І як сказаноу вище написаній фразі«Ніхто не бачить, як сирота плаче» - багатим байдужа думка нижчих людей вони егоїсти.

І буде таке що "сирота" попросить у нього допомоги а він у відповідь відвернеться.Тому давайте будемо вважати, що ми всі однакові, але не різні.

Answer 2

Зранку в селі, коли ще петух не прокидає сонце, і містечко знаходиться у сні глибокому, долину огортає димка. Вулицями ходить вітерець, що гойдає верхні гілочки дерев, наче дитя на колисці. І в цей момент ніхто не бачить, як сирота плаче.

Ця маленька дівчинка, Марійка, жила в найбільшій бідності. Відсутність батьків завжди була для неї мов меч на серці, але вона несла це брем'я мужньо. Щодня, як курка на зозулю, вона вставала о п'ятій ранку і йшла до старого колодязя за водою до моря. Там вона брала воду, яка була її кров'ю серця.

Вечорами, коли кіт на печі зігрівав свої лапи, Марійка сиділа біля вікна і дивилася в стіну, мов корова на нову ворота. Її очі віддзеркалювали тугу і смуток, і всі сусіди таємно співчували їй, але ніхто не міг допомогти.

Разом з Марійкою в селі жив старий мудрий дідусь, який часто говорив, що не всім дано сльози бачити в очах. Він завжди втішав її і розповідав про те, як в найтемнішу годину приходить світло. І ці слова давали їй силу жити, ніби коза в полі, яка завжди знала свій шлях додому.

Одного разу, коли Марійка пішла до колодязя за водою до моря, вона зустріла там іншу сироту - хлопчика на ім'я Петрик. Він теж позбавлений долі, але їхні зустрічі змінили їхнє життя. Як курка з яйцем, вони стали друзями, і разом вони вчилися долати всі труднощі.

І ось одного дня, коли сонце вставало з-за горизонту, Марійка та Петрик вирішили, що за горами і річками живе казка. Вони взялися за руки і вирушили в невідоме, несучи у собі надію, яка мов промінь сонця в хмарах.

Ніхто не знає, яка пригода чекає на них впереді, але, як кажуть у народі, "той, хто шукає, той знайде". І вони вірять, що в кожному кутку світу можна знайти щасливий краплинку і перетворити найтемнішу ніч у яскравий ранок.