Question

Будьласка допоможіть!!! Для мене це кропітлива робота....треба написати твір на тему:" Життя Т.Шевченка - подвиг який вартий на велику пошану й одвічну пам'ять" тілки будьласка твір такий щоб на сторінки дві хоч би)) дякую зараньше

Answer 1

Безталанну долю української матері-кріпачки поет підносить до найвищих висот, він схиляється перед її образом, як людство схиляється в поклоні перед образом Матері Божої.Для Т. Шевченка жінка-матір - це уособлення і Пречистої Діви Марії, і матері-України. Це узагальнюючий образ усіх матерів. Т. Шевченко відштовхувався від ідеалів, від Біблії, бо Марія - символ глибокого й прекрасного материнства, перед чим поет благоговів усе життя: Марія - святість, божественність, і Матір - рідна матір, матір.
Життя Тараса Шевченка — подвиг. Я часто замислююсь, чи може людина жити без мистецтва, без літератури, без пісні? Думаю, ні. Ким би вона не була, людина не може існувати без спілкування зі світом прекрасного.Багато митців, які своїм талантом зворушили людські серця, не дають нам цього зробити.Безсмертне ім’я Тараса Шевченка та його твори ось уже скільки років живуть у серцях народу, в його мріях і сподіваннях, пробуджуючи щирі й благородні почуття.Поет вийшов з народу, бачив його тяжке життя, гіркі сльози. Ці сльози сповнювали серце письменника ненавистю до гнобителів. Разом з тим, він безмежно любив свою Батьківщину, свою Україну, любив її народ і, дивлячись на його страждання, не міг мовчати.Все життя Тараса — це боротьба за кращу долю народу, за те, щоб показати йому шлях до світлого майбутнього, допомогти повірити в свої сили, запалити в ньому вогонь ненависті до пригноблювачів.Два геніі мала Україна — пісню і поета Шевченка, рівного якому в історії духовності важко знайти. Він дорого заплатив за своє безсмертя. Доля з лишком відпустила йому страждань. Та він завжди лишався вірним своїй рідній Україні. Шевченко знав її минуле, бачив сучасне, і йому було гірко від того, що бачив

Answer 2

Звісно, я можу допомогти вам написати твір на цю тему. Тут є ваш твір на дві сторінки:

---

Життя Тараса Григоровича Шевченка – це подвиг, який вартий не лише великої пошани, а й одвічної пам'яті. Він народився 9 березня 1814 року в родині кріпаків на Україні, де життя було наповнене тяжкими випробуваннями та обмеженнями. Проте Тарас Шевченко зумів перетворити свою долю в великий художній та соціальний внесок, який залишив віддзеркалення в історії й серцях мільйонів людей.

З дитинства Шевченко мріяв про вільну Україну, і його поетичний талант швидко розцвів. Він навчався малюванню і словесному мистецтву, використовуючи їх, щоб виразити свою глибоку любов до рідної землі та обурення перед несправедливістю кріпосницького устрою.

Своєю творчістю Тарас Шевченко відкривав перед світом красу української природи, культуру та історію. Його вірші, такі як "Катерина", "Заповіт", "Гайдамаки", вражали не лише глибиною почуттів, але й змушували задуматися над соціальними нерівностями та боротьбою за свободу.

Тарас Шевченко був не лише поетом, а й митець, чий талант у живопису вразив світ. Його картини, такі як "Кобзар", "Тарас на чорній хуторі", "Запорожець" стали символами української ідентичності і гордості.

Проте подвиг Тараса Шевченка полягає не лише в його творчій спадщині. Він активно боровся за права українського народу, публікуючи статті та відкриті листи, в яких висловлював своє обурення перед кріпосницьким гнітом і закликав до змін.

Ув'язнений та вигнаний в Сибір за свої погляди, Шевченко продовжував свою боротьбу навіть у найважчих умовах. Його праця в Сибірському засланні не тільки не припинилася, а й набула нових вимірів, він писав вірші та малював, втілюючи свою незламну віру в краще майбутнє для України.

Тарас Шевченко помер 10 березня 1861 року, але його дух і вплив живуть до цього дня. Він став символом незламності духу, боротьби за свободу та любові до рідної землі. Його творчість і подвиг залишаються великим надбанням українського народу, яке заслуговує на велику пошану й одвічну пам'ять.

Тарас Шевченко залишив нам спадок, який нагадує нам про важливість свободи, гідності та патріотизму. Його творчість і життя - це невичерпне джерело натхнення для нас усіх, щоб продовжувати боротьбу за краще майбутнє своєї країни і берегти нашу ідентичність.

Україна повинна завжди пам'ятати і шанувати Тараса Шевченка, адже його подвиг вартий на велику пошану та одвічну пам'ять. Його слова і образи живуть у наших серцях, надихаючи нас до великих справ і відзначаючи величність української духовності та культури.