Question

Твір на тему краса довколишнього світу у віршах Шевченка допоможіть дуже терміново будьласка

Answer 1

Арас Григорович Шевченко — один із найкращих письменників світу, у творчості якого гармонійно поєднувались талант поета-трибуна, поета-борця з талантом тонкого поета-лірика. Прекрасна, неповторна, мальовнича природа України постає в багатьох творах поета. Його поезії ніжні, ліричні, дуже близькі до усної народної творчості. Краса української природи, нев'януча, невмируща, завжди була з поетом і тоді, коли він був далеко від батьківщини. Перебуваючи на чужині, в далекому засланні, згадує поет матінку-Україну. І перед очима його стають і могутній Дніпро-Славутич, що стрімить свої хвилі до Чорного моря, й червона калина — окраса землі нашої, широкі зелені лани й білі вишневі садки. І відступають сірі стіни каземату Петропавлівської фортеці, затягнене хмарами петербурзьке небо і жовті піски далекого Кос-Аралу. До неї, любої України, лине бентежна душа поета. А на папері встають чудові безсмертні рядки.

Тут, у неволі, на далекому засланні, написав поет свій відомий твір — поему «Княжна» («Зоре моя вечірняя... »), в якій згадує милу його серцю Україну. Зорю вечірнюю благає поет розказати про могутній Дніпро, у якого «веселочка воду позичає», вербу, що, нахилившись над водою, купає в ній свої розкішні віти, на яких гойдаються русалки, як при долині вночі розцвітає сон-трава, і рідне село... Як-то воно там?

Answer 2

Звичайно, радий допомогти! Ось твір на тему "Краса довколишнього світу у віршах Шевченка":

Серед нив та лани гаїть, Плинуть води ріки блакитні, Довкола все красується, Так прекрасний наш рідний край.

Ой, дивлюсь на стежини лісу, Що до сонця ведуть мене, Там пташки співають від щастя, І ліс пахне свіжістю днів.

У полі колоситься золото, Соняшник жовте сонце гріє, А небо над головою чисте, Мов океан безкрайніх висії.

Запашна земля родюча Смакує життям солодким, І зірвати її дарунки, Мов чудо, здається, легко.

Прекрасні гори та долини, Де дзвонять потоки гучні, Там дзюрчать ріки кришталеві, Немов руїни небесні.

Людські руки, чарівні й дивні, Тут створили творіння краси, І природа їх обіймає Тихим, коханням, мов обійми.

Так краса довколишнього світу Берегиня життя мого, Серце від щастя застогне, Як дивлюсь на цей дивовижний біль.

О, Шевченку, душа поета, Твої вірші назавжди з нами, Ти оспівав прекрасний край, Де ми живемо і кохаємо!