Question

Напишіть творчу роботу використовуючи поданий початок світає ,край неба палає​

Answer 1

Ответ:

Світає , край неба палає .

Знали б ви , як гарно зустрічати світанок . Вийти босим на свій двір та пійти по  мокрій траві . Всюди так тихо-тихо і здается ти сам один у цілому світі. Небо по трохи змінює свій колір від темно-помарнчевого до голубо рожевого

Answer 2

Світає, край неба палає, а час зупинився в мить загадкових переливів кольорів. Ранок наливається мов келих прозорим амбре, і здається, що всесвіт затамував подих, дивлячись на те, як зорі мов плавні феєрверки розлітаються, переходячи в день.

На крилах ранку, спливаючи в золоті відблиски, відчуваю дивовижну ніжність та велич. Що ж таке день? Чому ми його так прагнемо, але так легко не помічаємо, коли він вже ось-ось відкриється перед нами?

Споглядаючи у простір навколо, усе купається у світлі, але ми все одно сумуємо за зірками, що ховаються за горизонтом. Мабуть, секрет у тому, щоб бачити прекрасне у кожному з цих миттєвостей. Тоді відкриється наші душі і зіткнуться зі світом у німому діалозі краси.

Щоранку ми отримуємо можливість знову народитися. Перед нами новий день — аркуш невідомого майбутнього, який ми самі заповнимо своїми думками, вчинками та емоціями. І чи може бути щось більш прекрасне, ніж можливість самим визначити межі свого щастя?

У цій миті я вирішую перестати бігти за тінями минулого і відкрити своє серце перед даром сьогодення. Завтра наступить саме тоді, коли ми зробимо крок уперед. І нехай він буде маленьким, але впевненим, ніжним, але стійким.

Тому хвилюючись, мов метелик, я виставляю вперед долоні і чую, як легкий вітерець пливе між пальцями. Життя — це танець, в якому ми самі ставимо рух. Тому я зберу всю свою сміливість і піду у світ, відкриваючи нові горизонти, зустрічаючи нових людей, збираючи пам'ять у скарбницю серця.

Світає, край неба палає, а я сповнений вогню його неповторної краси. І в ці хвилини зненацька усе стає на свої місця, а серце заповітно вимовляє: "Сьогодні — новий день, а я живу!".