Question

ПРИВЕТИК,ВСЕМ!!!ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА С ДОМАШНИМ ЗАДАНИЕМ!Треба ниписати своїми словами про що розповідається у поезії "Гамалія" ?ГАМАЛІЯ"Ой нема, нема ні вітру, ні хвиліІз нашої України!Чи там раду радять, як на турка стати, -Не чуємо на чужині.Ой повій, повій, вітре, через мореТа з Великого Лугу,Суши наші сльози, заглуши кайдани,Розвій нашу тугу.Ой заграй, заграй, синесеньке море,Та під тими байдаками,Що пливуть козаки, тільки мріють шапки,Та на сей бік за нами.Ой боже наш, боже, хоч і не за нами,Неси ти їх з України;Почуємо славу, козацькую славу,Почуємо - та й загинем".Отак у Скутарі козаки співали;Співали, сердеги, а сльози лились;Лилися козацькі, тугу домовляли.Босфор аж затрясся, бо зроду не чувКозацького плачу; застогнав, широкий,І шкурою, сірий бугай, стрепенув,І хвилю, ревучи, далеко, далекоУ синєє море на ребрах послав.І море ревнуло Босфорову мовуУ Лиман погнало, а Лиман ДніпровіТую журбу-мову на хвилі подав.Зареготався дід наш дужий,Аж піна з уса потекла.- Чи спиш, чи чуєш, брате Луже?Хортице-сестро?.. - ЗагулаХортиця з Лугом: - Чую! чую! -І Дніпр укрили байдаки,І заспівали козаки:"У туркені по тім боціХата на помості.Гай, гай! Море, грай,Реви, скелі ламай!Поїдемо в гості.У туркені у кишеніТаляри, дукати.Не кишені трусить -Ідем різать, палить,Братів визволяти.У туркені яничариІ баша на лаві.Гой ги! вороги!Ми не маєм ваги!Наша воля й слава!"Пливуть собі, співаючи;Море вітер чує.Попереду ГамаліяБайдаком керує.Гамалію, серце мліє:Сказилося море.Не злякає! - і сховалисьЗа моряні гори.Дрімає в гаремі - в раю ВізантіяІ Скутар дрімає. Босфор клекотить,Неначе скажений; то стогне, то виє:Йому Візантію хочеться збудить.- Не буди, Босфоре, буде тобі горе;Твої білі ребра піском занесу,У мул поховаю!.. - реве синє море: -Хіба ти не знаєш, яких я несуГостей до султана?.. - Так море спиняло(Любило завзятих усатих слав'ян).Босфор схаменувся. Туркеня дрімала.Дрімав у гаремі ледачий султан.Тільки у Скутарі, в склепу, не дрімаютьКозаки сердеги. Чого вони ждуть?По-своєму бога в кайданах благають,А хвилі на той бік ідуть та ревуть."О милий боже України,Не дай пропасти на чужині,В неволі вольним козакам!І сором тут, і сором там -Вставать з чужої домовини,На суд твій праведний прийти,В залізі руки принестиІ перед всіми у кайданахСтать козакові..." - Ріж! і бий!Катуй невіру-бусурмана! -Кричать за муром. Хто такий?Гамалію, серце мліє.Скута р скаженіє.- Ріжте! бийте! - на фортеціКричить Гамалія.Реве гарматами Скутара -Ревуть, лютують вороги.Козацтво преться без ваги -І покотились яничари.Гамалія по Скутарі -По пеклу гуляє,Сам хурдигу розбиває,Кайдани ламає.- Вилітайте, сірі птахи,На базар до паю! -Стрепенулись соколята,Бо давно не чулиХрещеної тії мови.І ніч стрепенулась:Не бачила, стара мати,Козацької плати.Не лякайся, подивисяНа бенкет козачий.Темно всюди, як у будень,А свято чимале.Не злодії з ГамаліємЇдять мовчки салоБез шашлика. - Засвітимо! -До самої хмариЗ щоглистими кораблямиПалає Скутара.Візантія пробуркалась,Витріщає очі,Переплива на помогу,Зубами скрегоче.Реве, лютує Візантія,Руками берег достає;Достала, зикнула, встає -І на ножах в крові німіє.Скутар, мов пекло те, палає;Через базари кров тече,Босфор широкий доливає.Неначе птахи чорні в гаї,Козацтво сміливе літає:Ніхто на світі не втече!Огонь запеклих не пече.Руйнують мури; срібло, злотоНесуть шапками козакиІ насипають байдаки.Пала Скутар, стиха робота,І хлопці сходяться; зійшлись.Люльки з пожару закурили,На байдаки - та й потягли,Рвучи червоні гори-хвилі.Пливуть собі, ніби з дому,Так буцім гуляють,Та - звичайне, запорожці -Пливучи співають:"Наш отаман Гамалія,Отаман завзятий,Забрав хлопців та й поїхавПо морю гуляти;По морю гуляти,Слави добувати,Із турецької неволіБратів визволяти.Ой приїхав ГамаліяАж у ту Скутару.Сидять брати-запорожці,Дожидають кари.Ой як крикнув Гамалія:- Брати! будем жити,Будем жити, вино пити,Яничара бити,А курені килимами,Оксамитом крити! -Вилітали запорожціНа лан жито жати;Жито жали, в копи клали,Гуртом заспівали:"Слава тобі, Гамалію,На ввесь світ великий,На ввесь світ великий,На всю Україну,Що не дав ти запорожцямЗгинуть на чужині!"Пливуть, співаючи; пливеПозад завзятий Гамалія:Орел орлят мов стереже;Із Дарданеллів вітер віє,А не женеться Візантія;Вона боїться, щоб ЧернецьНе засвітив Галату знову,Або гетьман Іван ПідковаНе кликнув в море на ралець .Пливуть собі, а з-за хвиліСонце хвилю червонить:Перед ними море милеГомонить і клекотить.Гамалію, вітер віє...Ось... ось... наше море!..І сховалися за хвилі -За живії гори.

Answer 1

Якщо коротко, то "про що" можна знайти ось у цих рядках:
"Наш отаман Гамалія,
Отаман завзятий,
Забрав хлопців та й поїхав
По морю гуляти;
По морю гуляти,
Слави добувати,
Із турецької неволі
Братів визволяти."
Мова йде про те, як козацький отаман Гамалія взяв своїх козаків-вояків та й поїхав визволяти з турецького полону товаришів-побратимів, котрих до того схопили яничари і посадили в темницю в кайдани. Полонені козаки звертаються до природи - вітру, хвиль - щоб та допомогла їм донести до отамана звістку про те, що вони потребують допомоги і чекають на своїх товаришів, інакше турки їх стратять. Визвольний похід завершився вдало, полонених визволено.