Question

Твір моя олюблена поезія Ліни Костенко даю 20 балов хоть бы на 1 сторинку

Answer 1

Мистецтво представляє собою людську діяльність, мета якої полягає в тому, що одна людина відображує цікаві події і свідомо передає іншим пережиті нею або героями її творів почуття, а інші переживають ці почуття і заражаються ними. Повною мірою цьому формулюванню відповідає творчість талановитої української письменниці й поетеси Ліни Костенко. Чим же воно так приваблює читачів? Перш за все, красою слова, емоційністю і щирістю вислову. Не менш вражає і різноманітність проблем, порушених у творах Л. Костенко.

Великий талант Л. Костенко розкрився у гарячій любові до рідного краю і високому художньому звучанні національної ідеї. У своїх творах вона порушувала проблеми, які хвилювали майже усіх українських митців. Особливою була проблема розуміння ролі поета у житті суспільства. Наприклад, читаючи поему Л. Костенко з «Мандрівок серця», може скластися враження, що поетеса дивиться на навколишній світ з якоїсь вершини, недосяжної пересічним людям, адже моральні оцінки й виміри у неї дещо відрізняються від загальноприйнятих.
Особливо мені подобається поезія Ліни Костенко «Крила». Це дуже глибока поезія по змісту, що з першого разу навіть можна і не зрозуміти, що хотіла Ліна донести до нас цією поезією. На мою думку, поетеса хоче нам сказати, що гроші, дороге авто та дім не є тим справжнім багатством. А самий безцінним скарбом є: друзі, сім‘я, любов.
На завершення хотілося б додати: в поезії Ліни Костенко завжди є та глибоко прихована думка, котру не всім дано знайти і зрозуміти.

Answer 2

Ответ:

я хз

Объяснение:

все ррррррррррррррррррррррррррррррррррр

Answer 3

Ліна Костенко - видатна українська поетеса, письменниця та громадська діячка. Її творчість вражає своєю глибиною, емоційністю та майстерністю використання мови. Однією з моїх улюблених поезій Ліни Костенко є "На порозі".

На порозі (Ліна Костенко)

На порозі твоїм стояв я такий — Ти в себе до світу відчинила двері. Час вчинив мене випадковим краєм, Тінь — обличчям моїм переростить.

Серце твоє заблукає у вечірні, Там час вже сфабрикований, як брехня. Холод восени вміє нагадати Те, чого ще не сталося, нема.

Ти зорі розкажи, зорі сказали. Між нами таємниця — вигадка твоя. А може, й ти не вірила у сказку Про щастя, добро та весну любові.

Не знаю, як у зернятках вишні, Коли прозорі, мов кришталеві грона. Такі слова нам надрукувала На долонях у листі мови Гірчакова.

Такий у нас світ вибуховий бурхливий Та чи ще будуть з нами світлих днів? Ти знову збудешся в зірках вечірніх, В холодку зорі наші заберіг.

Спасибі, що далі відчинила вікна, Щоб в сни мені, як зірка, увійти. Я вам відкриваю в календарі життя Два дні: до і після мене.

Бережи, Боже, й збережи, і зміни На порозі твоїм, дорога моя. І раптом ти збудишся — і все втоне У твоїм оком моєм краплина.

(Зі збірки "Маруся Чурай" (1973))

Ця поезія вражає своєю ліричністю та глибоким почуттям. Ліна Костенко дарує нам особливі слова, які спонукають задуматися про життя, любов та минуле. Надіюсь, що цей вірш також захопить ваші почуття та залишить приємний слід в серці.