Question

Сделайте в виде переказу ( немного перефразируйте и сделайте немного меньше, даю 100б ) Тільки-но починало світати, мати, вмившись, зодягала чисту сорочку, підв'язувалася вишитим фартухом і вилазила на лежанку. Я крізь сон чув її лагідну приповідку: «Ну ось і зійшов святець, аж віко підпер!». Незабаром кімната освітлювалася живими зайчиками, спалахували сухі дрівцята, потріскуючи голосними пострілами. Піч гоготіла, коли полум'я лизало своїм язиком челюсті. Доки варилося снідання, мати місила тісто. То було цікаве видовисько. Материні руки раз по раз занурювалися в діжу, од чого ослінчик аж двигтів. Тісто вимішувалося, крутішало. Коли воно нарешті ставало в'язким, як гума, і вже важко було працювати руками, мати призупиняла роботу, будила свою родину й годувала сніданком. Поснідавши, батько йшов на роботу, а я біг на кінець городу, щоб наламати широких капустяних листків. За цей час в оселі вже стояв паркий дух. На засланому простирадлом ліжкові, а поверх ще й рушником, пузатилося кілька кругленьких паляничок. Мати була вся в роботі. Легкими рухами рук вона витягувала опецьок тіста, вмокала у воду руки, щоб воно не прилипало, й, перекидаючи з однієї долоні в другу, формувала круглу, наче сонце, хлібину. Злегка поплескавши верхівку, ненька клала паляницю на рушник. Робила вона це так вправно, що я навіть не встигав уволю надивитися. Доки мати викачувала останню, найменшу паляничку, що призначалася мені, я біг за лопатою і, внісши, приставляв її до печі. На лопату клали капустяний листок, змащений олією або притрушений борошном, й усаджували хлібину. Біле тісто паляниці нараз обдувало гарячим духом печі. Нагнічені челюсті покліпували, паче в безмісячну ніч зорі. Іскорками розжареної сажі здригався жар. Зробивши виделкою кілька проштрихів, мати шугала лопату з хлібиною в гарячу утробу печі; потім другу, третю, аж доки не сховалася за челюстями й моя паляничка.

Answer 1

Тільки розсвіталося, і мати вже готувалася до роботи, одягаючись у чисту сорочку та вишиваний фартух. Весело вигукуючи, вона вилазила на лежанку, а її лагідні слова про святець супроводжували світанок. Зі світанням кімната наповнювалася світлом від полум'ячок, які танцювали на печі. Під час сніданку мати вміло місила тісто, даруючи веселий видовисько. Їхні руки доторкалися до теплого опецька, і тісто, крутішало і виписувало круглі форми. Після смачного сніданку батько йшов на роботу, а я рвав капустяні листки. У домі вже пахло ароматом свіжого хліба. Мати з вправністю формувала паляниці, а я вантажив їх у печ. Звучали голосні кліпання печі, і дитячі руки допомагали у створенні ароматного хліба.

Answer 2

Тільки розпочиналося світання, коли моя мати, вже вийшовши з-під ковдри, вбралася в чисту сорочку, наділа вишиваний фартух і вибралася на лежанку. Я почув її ніжні слова крізь сон: "От і з'явився святець, аж віко підперло!" Невдовзі кімната заповнилася живими полум'яними вогнищами, сухі гілочки лягали в піч з голосними пострілами. Вогнище ревло, коли полум'я грало своїми язиками.

Доки готувалось снідання, мати місила тісто - це була чудова картинка. Її руки ніби танцювали у тісті, і сонце раділо від цього. Тісто змішувалося й крутилося, поки не стало гумоподібним, а руки вже майже не могли продовжувати цю роботу. Тоді мати припиняла і годувала свою родину. Після сніданку батько йшов на роботу, а я біг на край городу, щоб зірвати широкі листки капусти.

Поки я був на городі, у хаті вже пахло духмяним. На ліжкові, обтягнутому простирадлом і рушником, лежали кілька паляничок. Мати не зупинялася: легкими рухами вона витягувала опару тіста, мокрячи руки в воді, щоб тісто не прилипало, і легко обертаючи його в руках, формувала круглі хлібини. Злегка похлопавши верхню частину, вона клала паляницю на рушник. Вона робила це так вправно, що я навіть не встигав роздивитися. Поки мати формувала останню, найменшу паляничку для мене, я вже біг з лопатою й поставив її до печі. На лопату клала лист капусти, змащений олією або попелом, і саджала хлібину. Біле тісто паляниць наразі обпікалося в гарячій печі. Іскри летіли, наче в безмісячну ніч. Потім мати шугала лопату з хлібиною в гарячу утробу печі, доки всі палянички не зникли в середині.