Question

Ледь-ледь збиралося на досвіт, і мати, вмившись, зодягали чисту сорочку, підв’язувалися вишитим фартухом. Доки варилося снідання, мати місили тісто. Коли ж, наре­шті, воно ставало в’язким, як ґума, мати призупиняли робо­ту, а потім починали викачувати хліб. Легкими помахами рук відривали опецьок тіста, вмокали у воду руки, щоб воно не прилипало, й, перекидаючи з однієї долоні в другу, формували круглу, наче сонце, хлібину. Злегка поплескавши верхівку, ненька клали паляницю на рушник. Доки мати викачували останню паляницю, я біг за лопатою і, внісши, приставляв її до припечі. Розіславши капустяний лис­ток поверх ясенового язика лопати, вони змащували його олією або притрушували борошном й усаджували хлібину. Зробивши виделкою зверху кілька проштрикнів, мати метко шугнули ло­пату з хлібиною в гарячу утробу печі; потім другу, третю… Згодом ненька заглядають у піч, витягують буханець, ва­жать у руці — якщо важкуватий, значить ще не надійшла пора виймати. Лише за другим чи третім заходом, коли від легкого постуку низ паляниці одгукнеться подзвоном, почнуть виймати зарум’янілі хлібини й розсаджувати їх вервечкою на розісланий рушник. Кожен буханець неодмінно видмухають, ошкребуть нижню скоринку від залишків капустяного листя, і вони стають чистенькі, зарум’янілі, а зі споду наче людська п’ятірня відбилася… І як тільки хліб трохи остигне, мати змащують його здо­ром. Верх хлібини робиться блискучим, запашнішим. Затим прикривають святковим рушником, «щоб достигали». Хліб на столі — то найбільше багатство, і до нього треба зі святістю ставитися. Помагите прошу Песказ текста жилательно На украинском дам 35 балов.

Answer 1

Боже, прости замени слова синонимами и поменяй их местами, не меняя смысла текста.