Question

Визначити синтаксичну роль інфінітива в реченнях. 1. Рідкісні краплі дощу почали важко стукати по землі. Інфінітив стукати. 2. Він боявся йти до лікарів. Інфінітив йти. 3. У нього з’явилося бажання втекти звідси. Інфінітив втекти. 4. Зустрічати батька з далекого плавання велика радість для нас. Зустрічати Інфінітив. 5. Він поїхав в санаторій підлікуватися. Інфінітив підлікуватися.

Answer 1

Інфінітив "стукати" виконує функцію прямого додатка (що стукати? - краплі дощу).

Інфінітив "йти" виконує функцію обставини цілі (для чого? - до лікарів).

Інфінітив "втекти" виконує функцію прямого додатка (що втекти? - бажання).

Інфінітив "зустрічати" виконує функцію підмета (що є радість? - зустрічати батька).

Інфінітив "підлікуватися" виконує функцію обставини цілі (для чого? - підлікуватися).

Answer 2

Синтаксична роль інфінітива в реченнях може бути різною залежно від контексту та функції інфінітива в реченні. Ось аналіз кожного з наданих речень:

1. Рідкісні краплі дощу почали важко стукати по землі. Інфінітив: стукати Синтаксична роль: Інфінітив виступає як прямий додаток до дієслова "почали." Інфінітив вказує на дію, яка робиться в реакцію на дію головного дієслова "почали."

2. Він боявся йти до лікарів. Інфінітив: йти Синтаксична роль: Інфінітив виступає як обставина способу і вказує на спосіб або мету дії, пов'язаної з головним дієсловом "боявся."

3. У нього з’явилося бажання втекти звідси. Інфінітив: втекти Синтаксична роль: Інфінітив виступає як обставина мети або наміру, пов'язаного з головним дієсловом "з’явилося."

4. Зустрічати батька з далекого плавання велика радість для нас. Інфінітив: Зустрічати Синтаксична роль: Інфінітив виступає як підмет речення. В цьому реченні інфінітив розповідає про дію, яка є предметом радості.

5. Він поїхав в санаторій підлікуватися. Інфінітив: підлікуватися Синтаксична роль: Інфінітив виступає як обставина мети або наміру, пов'язаного з головним дієсловом "поїхав."

Загалом, інфінітив може виконувати різні синтаксичні ролі в реченні, такі як підмет, прямий додаток, обставина мети, обставина способу тощо, в залежності від контексту і функції в реченні.