Question

Письмовий стислий переказ тексту Чому слов'яни поклонялися Землі, воді, каменям і ддеревам???Поможіть пжжжжТекст ось!!!Чому слов'яни поклонялися Землі, воді, каменям і деревам?Землі, каменям, деревам, вогню і водним джерелам слов'яни продовжували поклонятися ще в 15 -16 століттях.Землю слов'яни вшановували не лише в язичницькі часи, але й багато століть потому. Плодючість Землі, її здатність годувати людей робили її в очах людини справжньою матір'ю.Спільні для європейських міфів уявлення про те, що небо і земля - подружжя, що небо запліднює землю дощем і після закінчення терміну вона розроджується новим урожаєм, існували й у слов'ян. В одному з давньоруських заклинань говориться : «Ти, небо, батько, ти земля, мати». З культом Матері - Землі пов'язаний давній звичай брати з собою рідну землю, вирушаючи в путь, ідучи надовго з дому (наприклад на заробітки) або переселяючись в інші місця. При цьому жменьку землі вигрібали з - під печі, іншу з - під стовпа, на якому тримаються ворота, а третю брали з перехрестя доріг. Під час закладання будинку на новому місці жменьку рідної землі висипали під фундамент, вважаючи, що вона захистить від напастей і допоможе родині на чужій стороні.Вшановуючи Матір - Землю, наші предки поклонялися й воді. У давньоруських рукописах можна прочитати про молитви й гадання біля води , про лікування нею, про укладення шлюбів і союзів і принесенням клятв, про жертвопринесення воді, в тому числі й людські. Воді слов'яни поклонялися в усіх її видах - рікам,озерам, дощу небесному і навіть колодязям.Головним змістом поклонінням водним джерелам було бажання викликати дощ під час посухи - адже в розумінні язичника земна вода є тісно пов'язаною з водою небесною і вплив на джерело земної води обов'язково вплине на появу небесної вологи - дощу. Згідно з логікою слов'янина - язичника, щоб відкрити закриті небесні «джерела» , які дають дощ, треба відкрити земні ключі. Для цього під час посухи в селі й у найближчій околиці знаходили не діючі вже, закриті, покинуті старі колодязі і джерела, відкривали і розчищали їх , служили коло них молебень, добували з них воду й обливалися нею. Іноді з цією ж метою розкопували ключі на дні висохлої річки або ж орали плугом її русло.У Стародавній Русі поклонялися багатьом деревам, але перш за все дубові, який був священним деревом громовержця Перуна. Про жертвопринесення дубу свідчили ще візантійські джерела. Під величезним дубом, що ріс на острові Хортиця, слов'яни приносили в жертву живих півнів, шматки хліба і м'ясо.Збереглися відомості про існування в Стародавній Русі священних гаїв. У священних гаях не можна було не тільки вирубувати живі дерева, але й рубати на дрова сухостій і бурелом -усе повинно було згнивати на місці, всередині самого гаю. На гілки священних дерев у якості приношень селяни вішали хустки, стрічки,шматки полотна або рушники з проханнями про позбавлення від хвороби або як подяку за зцілення. В народі ходила велика кількість оповідань про страшні кари, які спіткали тих, хто намагався зрубати дерево в священнім гаю, - одних знайшла смерть на місці, інші осліпли, зламали руки або ноги. Померли від тяжких хвороб.Стародавні слов'яни вшановували камені, вбачаючи в них опору, основу світу, символ світової гори. Пізніше вшановування культових каменів у народній культурі почало пов'язуватися з іменами християнських святих або легендарних героїв : Богородиці, св.Параскеви, преподобного Феодора, св. Афанасія та інших.Будь ласка УКРАЇНСЬКОЮ!

Answer 1

Відповідь:

Землі, каменям, деревам, вогню і водним джерелам слов'яни продовжували поклонятися ще в 15 -16 століттях.

Плодючість Землі, її здатність годувати людей робили її в очах людини справжньою матір'ю. У слов‘ян існували уявлення про те, що небо і земля - подружжя: небо запліднює землю дощем, а вона згодом розроджується новим урожаєм. З культом Матері-Землі пов'язаний давній звичай брати з собою рідну землю, вирушаючи в довгу путь або переселяючись в інші місця. Також вважалося, що жменька рідної землі, висипана під фундамент, захищатиме від напастей.

Наші предки поклонялись і воді, причому у всіх її видах, молились, гадали біля неї, укладали шлюби та союзи, лікувалися нею, приносили клятви і навіть жертви. Головним змістом поклонінням земним водним джерелам було бажання викликати дощ під час посухи, бо вважалося, що вони пов‘язані. Для цього під час посухи в селі слов‘яни-язичники знаходили старі колодязі і джерела, розчищали їх, служили коло них, добували з них воду й обливалися нею.

Слов‘яни поклонялися багатьом деревам, але перш за все дубові, який був священним деревом громовержця Перуна. Йому також приносили жертви.

Збереглися відомості про існування священних гаїв у яких не можна було рубати навіть сухостій і бурелом, бо спіткатиме страшна кара.

Стародавні слов'яни вшановували й камені, вбачаючи в них опору, основу світу, символ світової гори.

Answer 2

Слов'яни поклонялися Землі, воді, каменям і деревам через їхнє спеціальне значення в їхній культурі та віросповіданні. Землю вони шанували як матір, оскільки вона надавала плодючість і живильні ресурси, що забезпечували життя. Існувало вірування в подружжя неба і землі, де небо запліднювало землю дощем, що призводило до врожаю.

Воду, в тому числі ріки, озера і джерела, слов'яни поклонялися через її життєдайну силу. Вода була важливим джерелом для забезпечення питної води та поливу для сільськогосподарських потреб. Вони спільнувалися біля води, проводили ритуали лікування, укладали шлюби і використовували водні джерела для жертвопринесень.

Дерева, зокрема дуби, були також священими об'єктами в їхньому культі. Дуб був пов'язаний з богом грому Перуном, і під великими дубами проводили релігійні обряди, включаючи жертвопринесення.

Культурні практики, пов'язані із поклонінням Землі, воді, каменям і деревам, відображали важливі аспекти життя слов'ян та їхню віру в природні сили, які впливали на їхню повсякденну діяльність та виживання.