Вопрос задан 06.12.2023 в 18:04. Предмет Психология. Спрашивает Игумнов Юрий.

Помогите пожалуйста , очень срочно!!Огляд історії становлення психології як науки.​

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Максимов Тимур.

Ответ:

Великий філософ Аристотель в трактаті "Про душу" виділив психологію як своєрідну сферу знань і вперше висунув ідею нероздільності душі і живого тіла. Душа, психіка проявляються в різноманітних здатностях до діяльності: чуттєвій, рухливій, розумній і ін., вищі здатності виникають із нижчих і на їх основі. Первинна пізнавальна здатність людини відчуття, воно приймає форми чуттєво сприйманих предметів без їх матерії, подібно до того, як "віск приймає відбиток печатки без заліза і золота". Відчуття залишають слід у вигляді уявлень образів тих предметів, які раніше діяли на органи чуття. Аристотель показав, що ці образи з'єднуються у трьох напрямах: за подібністю, за суміжністю і за контрастом, тим самим вказав на основні види зв'язків асоціації в психічній діяльності.

Таким чином, на першому етапі свого становлення психологія існувала як наука про душу. Таке визначення було дано більше як 2000 років тому. Наявністю душі намагалися пояснити всі незрозумілі явища в житті людини. Сама душа уподібнювалась із тілом людини, що стало основою антропоморфізму. Але так як душа нечувана і небачена, то залишається лише вірити в її існування. А все те, що побудоване на вірі не є наукою, а є різновидністю релігії.

З подальшим розвитком природничих наук, психологія як наука про душу не задовольняє вчених. Тому, що все те, що стверджує психологія душі неможливо довести, так як його неможливо об'єктивно спостерігати та практично аналізувати. А тому залишається тільки вірити. Вчення, яке засноване лише на вірі, воно в тій чи іншій мірі є формою релігійного відношення до світу, а не наукового.

В результаті виникає інший спосіб пояснення дійсності. Цей спосіб дістав назву теорії захованих властивостей і субстанцій. Це мало свій відповідний вплив і на психологію. В результаті перестали говорити про душу, а почали про інше. Людина, чи людський мозок має особливу властивість, завдяки якій вона здатна думати, відчувати, бажати і таке інше. Ця властивість дістала назву свідомості. Так історично виникло друге визначення предмету психології. На зміну психології душі прийшла так звана психологія свідомості, тобто другий етап розвитку психологічної науки.

Психологія свідомості вже заснована на спостереженні, більше того, в ній навіть стає можливим експеримент, завдяки чому вона нагромадила значний матеріал про властивості і закономірності внутрішнього психічного життя людини. Проте, у всьому цьому матеріалі є одна суттєва особливість він зібраний за допомогою методу, який має суб'єктивний характер. Тобто, психологія свідомості використовує спостереження людини над самим собою, над власними внутрішніми станами, переживаннями, думками, бажаннями, і таке інше. Таке специфічне спостереження дістало назву інтроспекції.

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Огляд історії становлення психології як науки

Психологія як наука має довгу і цікаву історію свого становлення. Вона розвивалася впродовж багатьох століть і пройшла через різні етапи розвитку. Ось короткий огляд історії становлення психології як науки:

1. Давні часи: Вже в давніх цивілізаціях, таких як Давній Єгипет і Давня Греція, люди проявляли інтерес до психологічних явищ. Наприклад, в Давньому Єгипті вивчалися сни та їх тлумачення, а в Давній Греції філософи, такі як Сократ і Платон, досліджували питання свідомості та пам'яті.

2. Середньовіччя: У середньовіччі психологія була сильно пов'язана з релігією. Вчені того часу вивчали психологічні аспекти, такі як сумління та гріхи.

3. Відродження: У період Відродження (XV-XVII століття) психологія почала розвиватися як окрема наука. Вчені, такі як Рене Декарт і Джон Локк, досліджували питання свідомості та мислення.

4. Початок наукової психології: У XIX столітті психологія стала науковою дисципліною. В цей період було започатковано дослідження психологічних явищ за допомогою наукових методів. Важливими вченими цього періоду були Вільгельм Вундт, засновник першого психологічного лабораторії, і Вільгельм Ямбрехт, який розробив структуралізм.

5. Функціоналізм і поведінкова психологія: У початку XX століття з'явилися нові підходи до психології, такі як функціоналізм і поведінкова психологія. Функціоналісти, такі як Вільям Джеймс, вивчали, як психологічні процеси виконують корисні функції для організму. Поведінкові психологи, такі як Джон Б. Вотсон і Б. Ф. Скіннер, вивчали зовнішню поведінку і вплив зовнішніх факторів на неї.

6. Психоаналіз: У той же час з'явився психоаналіз, який був розроблений Зигмундом Фрейдом. Психоаналіз вивчав підсвідомість та невідомі мотиви поведінки.

7. Когнітивна психологія: У другій половині XX століття з'явилася когнітивна психологія, яка вивчає психологічні процеси, такі як сприйняття, мислення та пам'ять.

8. Сучасна психологія: Сучасна психологія є досить розгалуженою і включає в себе різні підходи та напрямки, такі як клінічна психологія, соціальна психологія, розвиткова психологія та багато інших.

Це лише загальний огляд історії становлення психології як науки. Ця наука продовжує розвиватися і вносити вагомий внесок у розуміння людської поведінки та психічних процесів.

0 0

Похожие вопросы

Последние заданные вопросы в категории Психология

Задать вопрос