Question

Огляд історії становлення психології як науки​

Answer 1

Ответ:

Великий філософ Аристотель в трактаті "Про душу" виділив психологію як своєрідну сферу знань і вперше висунув ідею нероздільності душі і живого тіла. Душа, психіка проявляються в різноманітних здатностях до діяльності: чуттєвій, рухливій, розумній і ін., вищі здатності виникають із нижчих і на їх основі. Первинна пізнавальна здатність людини відчуття, воно приймає форми чуттєво сприйманих предметів без їх матерії, подібно до того, як "віск приймає відбиток печатки без заліза і золота". Відчуття залишають слід у вигляді уявлень образів тих предметів, які раніше діяли на органи чуття. Аристотель показав, що ці образи з'єднуються у трьох напрямах: за подібністю, за суміжністю і за контрастом, тим самим вказав на основні види зв'язків асоціації в психічній діяльності.

Таким чином, на першому етапі свого становлення психологія існувала як наука про душу. Таке визначення було дано більше як 2000 років тому. Наявністю душі намагалися пояснити всі незрозумілі явища в житті людини. Сама душа уподібнювалась із тілом людини, що стало основою антропоморфізму. Але так як душа нечувана і небачена, то залишається лише вірити в її існування. А все те, що побудоване на вірі не є наукою, а є різновидністю релігії.

З подальшим розвитком природничих наук, психологія як наука про душу не задовольняє вчених. Тому, що все те, що стверджує психологія душі неможливо довести, так як його неможливо об'єктивно спостерігати та практично аналізувати. А тому залишається тільки вірити. Вчення, яке засноване лише на вірі, воно в тій чи іншій мірі є формою релігійного відношення до світу, а не наукового.

В результаті виникає інший спосіб пояснення дійсності. Цей спосіб дістав назву теорії захованих властивостей і субстанцій. Це мало свій відповідний вплив і на психологію. В результаті перестали говорити про душу, а почали про інше. Людина, чи людський мозок має особливу властивість, завдяки якій вона здатна думати, відчувати, бажати і таке інше. Ця властивість дістала назву свідомості. Так історично виникло друге визначення предмету психології. На зміну психології душі прийшла так звана психологія свідомості, тобто другий етап розвитку психологічної науки.

Психологія свідомості вже заснована на спостереженні, більше того, в ній навіть стає можливим експеримент, завдяки чому вона нагромадила значний матеріал про властивості і закономірності внутрішнього психічного життя людини. Проте, у всьому цьому матеріалі є одна суттєва особливість він зібраний за допомогою методу, який має суб'єктивний характер. Тобто, психологія свідомості використовує спостереження людини над самим собою, над власними внутрішніми станами, переживаннями, думками, бажаннями, і таке інше. Таке специфічне спостереження дістало назву інтроспекції.

Answer 2

Історія становлення психології як науки - це цікавий шлях розвитку людського розуміння психічних явищ і процесів. Цей процес відбувався протягом багатьох століть і може бути розділений на кілька основних періодів.

1. Філософський період (до 19 століття): У давні часи психологія не розглядалася окремо від філософії. Давньогрецькі філософи, такі як Платон і Аристотель, внесли важливий вклад у розуміння психічних процесів і розвиток психологічних концепцій. Аристотель, наприклад, вивчав пам'ять, сприйняття, почуття і інші аспекти психіки.

2. Експериментальний період (19 століття): Починаючи з середини 19 століття, психологія почала розвиватися як окрема наука завдяки роботі видатних вчених, таких як Вільгельм Вундт та Вільям Джеймс. Вундт відкрив перший психологічний лабораторний кабінет в Лейпцигу, Німеччина, де він проводив експерименти для вивчення психічних процесів. Вільям Джеймс, зі свого боку, вніс важливий внесок у функціональну психологію.

3. Структуризм і функціоналізм: У кінці 19 століття і на початку 20 століття розвивалися два основних напрями в психології. Структуризм (представлений Тітченером) вивчав структуру свідомості, ділячи її на окремі складові. Функціоналізм (представлений Джеймсом і іншими) розглядав свідомість як функціональний процес і досліджував, як вона допомагає адаптуватися до навколишнього середовища.

4. Психоаналіз (початок 20 століття): Заснований Зигмундом Фрейдом, психоаналіз покладав акцент на підсвідомість і дослідження несвідомих психічних процесів. Цей підхід вплинув на розвиток психотерапії і вивчення психічних розладів.

5. Психологія як емпірична наука (20 століття): В 20 столітті психологія стала справжньою емпіричною наукою, яка використовувала науковий метод і проводила дослідження в різних областях, таких як клінічна психологія, розвиток дитини, когнітивна психологія, соціальна психологія, та інші.

6. Сучасний період: У сучасний час психологія є розвиненою наукою з численними підгалузями, досліджує широкий спектр психічних явищ і процесів, включаючи сприйняття, навчання, пам'ять, мислення, емоції, особистість та багато інших аспектів. Вона також впливає на практичні галузі, такі як психотерапія, освіта та менеджмент.

Психологія постійно розвивається і розширює свій діапазон досліджень і застосувань. Успіхи в цій науці важливі для кращого розуміння людської поведінки, здоров'я та життєвого задоволення.