Question

психологічні задачі: 1. Дітей раннього віку та новонароджених тварин клали на непрозору площину в центрі великого скляного листа. З одного боку цієї площини відкривалася "глибина", з іншого була матова поверхня Спостереження показали, що і ті, й інші виявляють "неприязнь" до глибини і повзають чи то рухаються в протилежному напрямку. Аналіз частоти серцевих скорочень дітей і тварин підтвердив, що вони справді негативно реагують на спроби наблизити їх до "глибини". Таку реакцію виявляють навіть немовлята у віці шести тижнів. Про що свідчать ці дані? Що вони дають для розуміння природи сприймання простору?​

Answer 1

Відповідь:Ці дані свідчать про те що воно несе в собі логіку історичного поступу психологічної думки. Відтворення цієї логіки здійснюється з ви­користанням принципів історико-психологічного аналізу.

Пояснення:

Answer 2

Дані з описаного експерименту свідчать про існування природної неохоти дітей раннього віку і новонароджених тварин до глибини. Ця негативна реакція виявляється навіть у немовлят у віці шести тижнів, що свідчить про інстинктивний або вроджений характер цієї відповіді.

Ці дані мають важливе значення для розуміння сприймання простору. Вони вказують на те, що інформація про глибину є однією з ключових складових сприймання простору і може бути оброблена навіть на ранніх стадіях розвитку. Негативна реакція на наближення до глибини може вказувати на існування інстинктивного механізму, спрямованого на запобігання потенційно небезпечним ситуаціям.

Цей експеримент також вказує на значення візуальних вражень і реакцій серцево-судинної системи у формуванні сприймання простору. Частота серцевих скорочень відображає емоційну відповідь на подразник, у даному випадку - наближення до глибини. Такі фізіологічні показники можуть служити оціночними мірками вивчення емоційного реагування та сприймання простору у ранньому дитинстві та у тварин.

Узагалі, ці дані допомагають розкрити природу сприймання простору і підтверджують існування вроджених механізмів, які впливають на сприйняття глибини. Це важливий внесок у розуміння розвитку сприймання простору в ранньому дитинстві та в еволюційному контексті сприйняття простору в цілому.