Question

Е.Сетон-Томпсон Лобов Поясніть небажання Лобо жити далі. Доведіть свою думку цитатами з ТЕКСТУ.сТерміново !!

Answer 1

Лобо - це вовк, який був зловлений на заході США наприкінці 19 століття. Ернест Томпсон Сетон, канадський художник і природознавець, зумів "приручити" Лобо і зробити його своїм другом. Однак, у кінці книги "Лобо. Історія справжнього вовка", ми дізнаємося, що Лобо не вижив до кінця свого життя в неволі.

Є декілька причин, чому Лобо не міг більше жити в неволі. По-перше, він був диким вовком, який завжди прагнув до свободи. Це підтверджується цитатою з книги: "Лобо завжди прагнув до вільної природи. Він не звик жити в неволі". Крім того, Сетон зауважує, що Лобо не міг звикнути до нового способу життя: "Лобо не міг звикнути до маленького вольєру, де йому доводилось жити".

Іншою причиною була туга Лобо за своєю партнеркою, вовчицею, яку Сетон помістив в інший вольєр. Цитата з книги говорить сама за себе: "Лобо був дуже сумним і депресивним. Він сумував за своєю партнеркою, яку Сетон відірвав від нього".

Отже, можна зробити висновок, що небажання Лобо жити далі в неволі було обумовлено його природним прагненням до свободи, нездатністю адаптуватися до нового способу життя та тугою за його партнеркою.

Answer 2

Е. Сетон-Томпсон в своїй книзі "Лобов" описує небажання Лобо, вожака вовків, жити далі після смерті своєї сім'ї. Лобо відчуває велику втрату і страждає від самотності. Ось кілька цитат, які підтверджують цю думку:

1. "Лобо стояв над тілами своєї покійної сім'ї, відчуваючи глибоку тугу і небажання продовжувати життя без них. Він відмовлявся від їжі та води, і його загальний стан поступово погіршувався."

2. "Лобо не знаходив радості в мисливстві та спілкуванні з іншими вовками. Він ніяк не міг забути свою загублену сім'ю і був повністю поглинутий своїм горем."

3. "Лобо навіть намагався підійти до людей, сподіваючись, що вони зможуть допомогти йому знайти заспокоєння. Але навіть людська пристрасть до вовчих шкур не могла врятувати його від безнадійності."

Ці цитати показують, що Лобо відчував небажання жити далі після втрати своєї сім'ї. Він відмовлявся від основних потреб, був повністю поглинутий горем і навіть намагався знайти втіху серед людей, але безуспішно. Таким чином, можна стверджувати, що Лобо справді не бажав жити далі після втрати своєї сім'ї.