Question

10. філософська класика. Головна риса вчення І. Канта-проблем- ність і проблематичність. Зокрема, філософ визначив категорії як переддосвiднi апрiорні поняття, які об'єднують, синтезують мате- рiал чуттєвості. Прочитайте уривок із праці 1. Канта «Критика чистого розуму» і подумайте над таким висловлюванням: «Мис- лення є пiзнання через поняття».​

Answer 1

"Мислення є пізнання через поняття." - це висловлювання Іммануїла Канта може бути розглянуте як підсумок його філософської концепції щодо ролі понять та мислення у процесі пізнання світу.

У "Критиці чистого розуму" Кант розглядає питання про те, як ми пізнаємо світ навколо нас і які основи лежать в основі нашого пізнання. Він ввів поняття апріорності, яке вказує на те, що деякі знання та поняття не базуються на досвіді, а є переддосвідними і є вродженими для розуму. Серед таких апріорних понять є категорії, які відіграють ключову роль у способі, яким ми сприймаємо та організовуємо світ.

Висловлювання "Мислення є пізнання через поняття" може бути розглянуте таким чином:

Мислення як процес пізнання: Кант наголошує, що мислення не є просто механічною операцією розуму, а воно є засобом пізнання. Це процес, за допомогою якого ми аналізуємо, усвідомлюємо та організовуємо інформацію.

Поняття як основа мислення: Поняття - це абстрактні уявлення, які ми формуємо в розумі на основі досвіду та апріорних понять. Вони допомагають нам класифікувати, категоризувати і розуміти явища навколо нас.

Пізнання через поняття: Кант вказує, що мислення є не просто відображенням зовнішнього світу, а активним процесом, за допомогою якого ми пізнаємо світ через аналіз і синтез понять.

Отже, висловлювання Іммануїла Канта "Мислення є пізнання через поняття" підкреслює важливу роль понять та мислення в пізнанні світу і розкриває глибокі філософські аспекти нашого ставлення до знань і реальності.

Answer 2

Філософська класика звертається до робіт великих філософів, чиї ідеї стали основою для подальшого розвитку філософської науки. Одним з цих великих філософів є Іммануїл Кант, якого часто вважають одним з найвизначніших філософів усіх часів.

Головна риса вчення І. Канта полягає у його підході до питання пізнання. Він розглядає пізнання як проблему ністі і проблематичності. За його думкою, людський розум обмежений певними апріорними поняттями, які він накладає на матеріал чуттєвості. Ці поняття, які Кант називає категоріями, об'єднують та синтезують матеріал чуттєвості, дозволяючи нам формувати знання про світ.

Уривок з його праці "Критика чистого розуму", де вказується, що "мислення є пізнання через поняття", відображає саме такий підхід до пізнання. Кант вважає, що мислення, яке ґрунтується на поняттях, є єдиним можливим способом пізнання. Він вважає, що без понять ми не можемо синтезувати та упорядковувати наші спостереження і дослідження світу.

Такий підхід до пізнання має велике значення не тільки для філософії, але і для наукового пізнання загалом. Він допомагає нам розуміти, що наш розум не є об'єктивним віддзеркаленням реальності, а є конструктивним процесом, в якому ми застосовуємо певні категорії для організації наших знань. Таким чином, пізнання через поняття дозволяє нам розуміти світ і формувати знання про нього.

Узагальнюючи, головна риса вчення І. Канта полягає у його підході до пізнання як проблеми ністі і проблематичності. Він вважає, що пізнання через поняття є єдиним можливим способом пізнання, оскільки поняття дозволяють нам організовувати наше розуміння світу. Цей підхід має велике значення для філософії і наукового пізнання взагалі.