Question

РОЗСТАВТЕ Розділові знаки! Кілька тижнів на/дворі стояла справжня зима сніжна морозна. Укутані не/вагомою ковдрою дерева (з.с)тиха гойдали вітами час/відчасу (з.с)трушуючи напів/прозорі крижинки які з кришталевим дзвоном падали н мерзлу землю. Вітер/пустун грався з хмарками то збиваючи їх до/купи то розкидаючи по всьому небу. Повітря настояне на живиці пахло свіжістю и холодом. Мороз хазяйнував усюди на ставках річках та озерах. Красуня/Десна несла потемним каламутні води раз/у раз наштовхуючись на кригу що велетенс. кими брилами нагромадилася на повороті річки. Ще мит і крижина відірвавшись з гулом ударилася оо тщании берег здійнявши стов піни і бруду. Верби захиталися заскрипли здавалося отот попадають у воду Сполохані ворони що кружляли в пошуках поживи з галасом кинулися в/бік міста. Раптом вітер стих і замовкли хвил на річці. Сутеніло. Зорі одна/по/одній зʼявлялися на небі віддзеркалювалися у воді й кидали на земл не/вагомі тіні. Тиша та споти панували навколо.

Answer 1

Ответ:

Кілька тижнів на дворі стояла справжня зима - сніжна, морозна. Укутані невагомою ковдрою дерева спокійно гойдали вітами час від часу, струшуючи напівпрозорі крижинки, які з кришталевим дзвоном падали на мерзлу землю. Вітер-пустун грався з хмарками, то збиваючи їх до купи, то розкидаючи по всьому небу. Повітря настояне на живиці пахло свіжістю і холодом. Мороз хазяйнував усюди, на ставках, річках та озерах. Красуня-Десна несла потемним каламутні води раз у раз наштовхуючись на кригу, що велетенськими брилами нагромадилася на повороті річки. Ще мить, і крижина відірвавшись з гулом ударилася о тщаний берег, здійнявши стовп піни і бруду. Верби захиталися, заскрипли, здавалося, що вони попадають у воду. Сполохані ворони, що кружляли в пошуках поживи, з галасом кинулися в бік міста. Раптом вітер стих, і замовкли хвилі на річці. Сутеніло. Зорі одна по одній з'являлися на небі, віддзеркалювалися у воді й кидали на землю невагомі тіні. Тиша та спокій панували навколо.

Объяснение:

Answer 2

Розділові знаки у реченнях:

Кілька тижнів на дворі стояла справжня зима - сніжна, морозна. Укутані не вагомою ковдрою, дерева тиха гойдали вітами, час відчасу струшуючи напівпрозорі крижинки, які з кришталевим дзвоном падали на мерзлу землю. Вітер-пустун грався з хмарками, то збиваючи їх до купи, то розкидаючи по всьому небу. Повітря настояне на живиці пахло свіжістю і холодом. Мороз хазяйнував усюди - на ставках, річках та озерах. Красуня Десна несла потемніми каламутні води, раз у раз наштовхуючись на кригу, що велетенськими брилами нагромадилася на повороті річки. Ще мить, і крижина, відірвавшись з гулом, ударилася об тщаний берег, здійнявши стовпи піни і бруду. Верби захиталися, заскрипли, здавалося, що вони падають у воду. Сполохані ворони, що кружляли в пошуках поживи, з галасом кинулися в бік міста. Раптом вітер стих і замовкли хвилі на річці. Сутеніло. Зорі одна по одній зʼявлялися на небі, віддзеркалювалися у воді й кидали на землю не вагомі тіні. Тиша та спокій панували навколо.