Question

Срочно даю 50 балов !!! Сообщение на тему Галицько Волинська держава за Данила Галицького на украинском пожалуйста если не сложно​

Answer 1

Після смерті Данила Галицького князівство знову втрачає свою єдність: його землі поділено між трьома нащадками князя - Левом, Мстиславом і Шварно.

Найпослідовніше продовжував державницьку політику батька Лев Данилович (1264 - 1301 рр.). Він приєднав до своїх володінь Закарпаття та Люблінську землю. Завдяки цьому територія Галицько-Волинської держави стала найбільшою за всю свою історію.

На землі XIII - XIV ст. відновилася єдність Галицько-Волинської держави під владою наступника Лева - князя Юрія I (1301 - 1308 рр.). Він, як і Данило, прийняв королівський титул і назвав себе "королем Русі та князем Володимирії". За період правління Юрія I розквітли міста, піднеслася торгівля, зріс економічний добробут. І хотя князь змушений був повернути зміцнілій Польській державі Люблінську землю, його міжнародний авторитет і вплив зростали. Про це свідчить установлення у 1303 р. окремої Галицької митрополії, яка безпосередньо підпорядковувалася Вселенському патріархові в Константинополі.

Наступниками Юрія I стали його сини - Андрій та Лев II (1315 - 1323 рр.). Вони поділили територію князівства на сфери впливу, але правили спільно, тому розпаду єдиної держави не відбулося. Романовичі проводили активну зовнішню політику: налагодили союзницькі відносини з Польською державою та Тевтонським орденом. Ці союзи мали антилитовську та антиординську спрямованість. Однак братам не вдалося ефективно протидіяти експансії Литви - Дорогичинську та Берестейську землі було втрачено. Трагічно для них закінчилася і боротьба з Ордою: 1323 р. у битві з військами хана Узбека молоді князі загинули.

Загибель Андрія та Лева II обірвала пряму лінію династії Романовичів. Майже два роки галицько-волинський трон залишався без правителя. Лмше у 1325 р., унаслідок компромісу між місцевим боярством і правителями Польщі, Угорщини та Литви, главою держави було обрано 14-річного мазовецького князя Болеслава Тройденовича, сина Марії, дочки Юрія I Львовича.

Князь прийняв православ'я та ім'я Юрія II Болеслава. Період правління Юрія II Болеслава (1325 - 1340 рр.) став поступовим занепадом Галицько-Волинського князівства. Посилився ординський вплив, безуспішною була боротьба з Польщею за Люблінську землю, міста дедалі більше контролювалися іноземними купцями та ремісниками, національна знать відійшла від адміністративної влади, місцеве населення наверталося до католицизму.

Квітень 1340 р. - унаслідок боярської змови Юрія II Болеслава було отруєно. Після цієї події зберегти єдність колись могутнього Галицько-Волинського князівства вже не вдалося. Протягом короткого часу держава занепала та розчленувалася, її землі опинилися під владою чужоземців: Галичина - під Польщею, Волинь - під Литвою, Буковина - у складі Молдавського князівства.

Протягом 100 років після занепаду Києва Галицько-Волинське князівство слугувало опорою української державності. У цій ролі обидва князівства перейняли велику частку київської спадщини й водночас запобігали захопленню західноукраїнських земель Польщею. Тим самим у переламний момент історії вони зберегли в українців почуття культурної та політичної ідентичності.

НЕ ЗНАЮ ПРАВИЛЬНО ИЛИ НЕТ,ВЗЯЛА С ИНТЕРНЕТА

Answer 2

Галицько-Волинська держава — це історична держава, яка існувала на території Західної України та східної частини сучасної Польщі в XIII-XIV століттях. Цей період є важливим в історії українського народу, а правління Данила Галицького має особливе значення у формуванні цієї держави.

Данило Галицький (близько 1201-1264) був князем Галицьким та Володимирським. Після смерті свого брата, Романа Мстиславича, він об'єднав Галицьке і Волинське князівства, утворивши Галицько-Волинську державу. Його правління характеризувалося мудрим керівництвом, прагненням до розвитку та зміцнення держави.

Під час правління Данила Галицького держава активно розвивалася економічно та культурно. Велика увага приділялася заснуванню міст, розвитку торгівлі, архітектурі, літературі та освіті. Багато уваги приділялося також зміцненню оборонної системи, зокрема збудуванню міцних фортець для захисту держави.

Данило Галицький також проявляв турботу про добробут своїх підданих. Він встановив справедливу систему оподаткування та забезпечив справедливі суди для розгляду суперечок та конфліктів. Його правління було відоме як час процвітання та миру.

У своїй політиці Данило Галицький прагнув зберегти незалежність своєї держави, утримуючи баланс між впливом Великого князівства Литовського та Золотої Орди. Він активно співпрацював з європейськими країнами, встановлюючи дипломатичні зв'язки та розширюючи свої міжнародні стосунки.

За часів Данила Галицького Галицько-Волинська держава була однією з найсильніших держав Східної Європи, що відіграла значну роль в історії України. Його правління визнане важливим етапом у становленні української державності та культури.

Завдяки рішучій та мудрій політиці Данила Галицький заслужено отримав славу великого правителя та реформатора, який поклав підвалини для подальшого розвитку Галицько-Волинської держави. Його спадщина простягається через століття і залишається невід'ємною частиною історії України.