Question

Магрінальний образ українського інтелегента Будь ласка, срочно!(

Answer 1

Ответ:

Головний герой роману В. Підмогильного «Місто» — виходець з села Степан Радченко, який приходить до міста для навчання у виші. Та через певні обставини йому не вдається закінчити навчальний заклад. Степан влаштовується на роботу в редакцію журналу і разом з цим починає займатися літературною творчістю. Він заводить собі багато друзів, яких об’єднують спільні інтереси, зокрема літературне життя міста.

На перший погляд, Степан Радченко — типовий інтелігент перших пореволюційних років. Та це тільки на перший погляд. Бо В. Підмогильному, справжньому знавцю психології людської душі, вдалося створити досить неоднозначний, навіть складний образ «завойовника міста». Степан виявився людиною, сповненою суперечностей. Він зовні привабливий і красивий, у літературних колах користується певним авторитетом, але душа його темна.

Як каже сам автор, у нього щось залишилося від дикого звіра, адже місто, яке зустріло його так гостинно, Степан прагне не просто підтоптати, а покласти собі під ноги. У душі Степана Радченка відбувається постійний двобій між добром і злом, між правдою і кривдою. Безпринципність героя заважає визначитися, що ж для нього головніше у цьому двобої.

Уважно аналізуючи роман, можна визначити, що Степан Радченко — людина-завойовник, який просто розбазарює свій талант. Доказом цього може бути один з епізодів твору, у якому Степана запрошують на вечірку до інституту читати власне оповідання під назвою «Бритва». «Успіх був великий, та Степан до цього успіху поставився дуже неприхильно і навіть не визнав за потрібне підняти квітку, кинуту йому на сцену, цей перший лавр із вінка своєї майбутньої слави».

Головний герой роману «Місто» дуже любив літературу, яка стала для нього найдорожчою і найближчою. Степан вважав, що розуміння літератури — це перша ознака культурної людини. Себе ж він позначав як людину «насиченого розуму», яка повинна спілкуватися тільки з «тими далекими фігурами, що йому часом випадало з ними здибатись». А ось життя оточуючих людей здавалося Степанові не вартим уваги.

Поступово Степан Радченко підкорював місто. У нього з’явилася простора світла квартира у центральному районі, а потім знайомі, знайомі знайомих, їхні родичі, і так все далі й глибше: «його капелюх щораз частіше здіймався на вулиці...». І навіть Зосі, яку, здавалося б, кохав, він постійно доводив перевагу громадського життя над особистим, постійно читав їй мораль, у яку й сам не вірив.

Час від часу Степан все ж таки відчував, що остаточно і безповоротно губить себе. Залишки особистого «я» намагалися примусити його з’ясувати своє єство і повернутися до себе справжнього. Та перемагали зовсім інші, протилежні думки.

Объяснение:

:)

Answer 2

Маргінальний образ українського інтелектуала може бути представлений різними способами, залежно від контексту та інтерпретації. Отже, нижче наведено один можливий опис маргінального образу українського інтелектуала.

Маргінальний образ українського інтелектуала може бути трактований як особлива категорія особистостей, що виходять за рамки стандартних норм і цінностей українського суспільства. Ці інтелектуали можуть відчувати себе відокремленими від масової культури та бачити світ по-іншому.

Такі інтелектуали можуть бути художниками, письменниками, філософами або активістами, які пропагують альтернативні погляди та ідеї. Вони можуть бути незалежними від комерційних або політичних впливів і часто виступають проти загальноприйнятих норм і цінностей.

Маргінальний образ українського інтелектуала може бути пов'язаний зі змістом їхньої творчості або діяльності. Вони можуть звертати увагу на проблеми суспільства, які залишаються непоміченими або ігноруються іншими. Такі інтелектуали можуть використовувати свою творчість, щоб привернути увагу до соціальних нерівностей, політичних проблем або культурних викликів, з якими зіштовхнулось українське суспільство.

Маргінальний образ українського інтелектуала може бути пов'язаний зі стереотипами про інтелектуалів, такими як соціальна незахищеність, нерозуміння з боку суспільства або нездатність до адаптації до масових стандартів. Проте, ці стереотипи необов'язково відображають реальність, існують багато варіацій образу маргінального українського інтелектуала.

Варто зазначити, що образ маргінального українського інтелектуала може бути предметом дискусій та різних точок зору. Кожна індивідуальна особистість може мати власні уявлення про те, що означає бути маргінальним інтелектуалом в українському суспільстві.