Question

Скласти твір ,Хлопчик -Фігурка в казці,

Answer 1

Чи подобається вам знайомитися у трамваях? Багато з вас, напевно, дадуть відповідь: ні, не подобається. А от я із задоволенням познайомився із Катрусею саме у трамваї. Знайомство це не було звичайним. До появи Катрусі у вагоні мене не було поруч, але завдяки тому, що була холодна осіння пора і вікна трамвая запотіли, Катруся вирішила розважитися. Вона намалювала пальцем на віконному склі хлопчика і навіть подарувала йому кумедні окуляри.
Цим хлопчиком був я, у мене вже було ім'я — Ха-еФ. Зрозуміло, що мені не хотілося розлучатися з дівчинкою. Коли Катруся вийшла з трамвая, я попрямував за нею. Звісно, дівчинка здивувалась, що в житті трапляються такі пригоди, коли малюнок раптом оживає. Ми стали друзями і уклали угоду, що я поселяюся в її альбомі малюнків і допомагатиму їй. Щоправда, потім, коли настав час йти на урок і показувати вчителеві малювання альбом, Катруся збентежилась. Непоказний хлопчик на альбомному папері не був передбачений класним або домашнім завданням, і вчитель, певно, не схвалив би появу такого малюнка. Але я рішуче відмовився залишати альбом. Коли вчитель побачив мене, він здивувався, поставив поруч зі мною знак питання: мов, що це за дитячі пустощі? Ми вирішили з Катрусею обміркувати, де мені жити і в чому можу бути їй корисним.
— Знаєш, Катрусю, — запропонував я, — я зможу оселитися на будь-якій книжковій сторінці і, переходячи з однієї сторінки на іншу, дізнаватимуся про зміст книжки і переказуватиму тобі.
— А уявляєш, Ха-еФчику, скільки нам задають читати на уроках літератури? Чи під силу буде тобі таке навантаження? Адже ти все ж таки набагато менший од мене, — відповіла Катруся.
— Мені ні для чого бути великим, — відповів я, — хоча і це для мене неважко. А ще я можу писати твори за прочитаними книжками, причому твоїм почерком. Погоджуйся на мою пропозицію!
Минав час, я справно виконував свої обов'язки. Вчителька не могла нахвалитися начитаністю Катрусі. У класі, де вона навчалася, усі теж були здивовані: і коли вона все читати встигає? Зверталися навіть із проханням поділитися секретом. Але що могла відповісти Катруся? Якби вона розповіла однокласникам, що вчитися їй допомагає якийсь намальований хлопчисько, з неї почали б сміятися. З іншого боку, Катруся розуміла, що читати книжки і писати твори повинна сама.
Насправді вона не докладала жодних зусиль і обманювала і вчителів, і однокласників.
Одного разу Катруся сказала мені:
— А давай-но, Ха-еФчику, я сама тобі читатиму.
Мені стаю цікаво, як це вийде у Катрусі. Але дівчинка так захопилася читанням, що вже не йшлося про те, щоб я її підміняв у цьому. Вирішила Катруся довести, що і твори пише не гірше за мене.
Звісно, ми з Катрусею не розлучилися. Одного разу, напередодні Нового року, батьки з Катрусею прикрашати її кімнату, і Катруся намалювала мене фарбою на віконному склі.
— Живи поки що тут, — сказала вона, — а там побачимо.

Answer 2

Хлопчик - Фігурка в казці

Жив був колись хлопчик на ім'я Максим. Він був дуже мрійливим та пригадував історії, які чув улюбленій бабусі. Одного дня, коли Максим грав у свою улюблену грушу, він помітив дивну фігурку, яка просочилась з гри. Це була золота фігурка казкового головоріза.

Максим взяв фігурку в руки та відчув, як магія казки починає життя своїм ритмом в його долоньках. Загалом, хлопчик дістався до ще однієї казкової історії. Втім, цього разу Максим став самою фігуркою.

В цій своїй новій ролі, Максим потрапив на феєричне казкове свято. Він був в захваті від краси та магічної атмосфери цього дивовижного місця. З кожним кроком хлопчик забував про своє справжнє життя та завмирав усім, що відбувається довкола нього.

Але з часом Максим зрозумів, що життя в казці не таке, як здається. Зараз він сам був частиною цієї історії, а це означало, що він має свою місію. Він ставав свідком проблем та труднощів, які виникали у героїв казки, і розумів, що обов'язково потрібно їм допомогти.

Таким чином, Максим звичайний хлопчик став надзвичайним героєм. Він використовував свої здібності та винахідливість, щоб допомагати персонажам казки розв'язувати їх проблеми та повертати їм радість та щастя.

З кожною злітно-посадковою дією Максим набував досвіду та усвідомлення. Він бачив, що життя - це непередбачуваний шлях, на якому важливо навчитися приймати виклики та шукати рішення. Хлопчик зрозумів, що навіть найменша особиста перемога може перекочуватися в казку інших людей.

Після багатьох пригод і злочинів, Максим дістався головної фігури - короля. Він зміг розв'язати всі загадки та витоптав шлях до Щасливого закінчення. Та в цей момент Максим зрозумів, що його місія завершилася і час повертатися до своєї реальності.

Повернувшись додому, Максим розповів своїй бабусі про пригоди у фантастичному світі казки. Вона посміхнулася і сказала, що довіряла своєму онуку, і саме тому дарувала йому цю фігурку. Бабуся розповіла, що кожен із нас має в собі героя, а важливо тільки відкрити його і стати справжнім рятівником у своєму житті.

З того часу Максим навчився приймати життєві випробування, як найкращі вчителі, та шукати рішення там, де неможливої здається вихід. Всі його знання та навички із світу казки він застосовував у реальному житті, та витрачав свою енергію на те, щоб робити добрі справи.

Таким чином, Максим навчився бути справжнім героєм в реальному житті. Він знайшов щастя у тому, що робив, та став прикладом для інших. І навіть коли він згадує свої казкові пригоди, він завжди пам'ятає, що головне - це бути собою та сіяти у світі любов та надію.