Вопрос задан 11.08.2018 в 16:59. Предмет Українська література. Спрашивает Ставничий Михайло.

Твір на тему Чарівність української природи (За поезіями В.Забіли та М.Петренка)

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Банкетов Егор.

З дитинства ми знаємо, що природа — це дар Божий, вона дає мам їжу, одяг, житло. Нам відомо, що тільки планета Земля та ми, її жителі, маємо цей величний дар. Інші планети Сонячної систе­ми — це великі пустелі, без жодного деревця та квіточки. Тому ми, безперечно, повинні цінувати її дари. Від нас природа потре­бує тільки трохи уваги та піклування, а не підкорення.

По-перше, естетичну насолоду людина дістає від краси й чис­тоти. Коли ж навколо бруд, то з часом людина сприймає його як щось звичне й переносить це сміття собі в душу. А це страшно. Тож довкілля потребує турботи. Наприклад, моя школа щороку проводить акцію «Екологічна стежка» в парку «Нивки». Здава­лося б, ця зелена оаза знаходиться в центрі міста, люди сюди при­ходять відпочивати, але навколо дуже брудно. Ось вам і підко­рення природи людиною! Складається враження, що жодного відвідувача парку це не турбує, люди н далі його забруднюють. Тож мій клас щороку бере участь в екологічній акції, збираючи сміття.

По-друге, природа віддячить сторицею тому, хто її любить. Та­ких людей вона робить добрішими й мудрішими. Переконливим прикладом з української літератури щодо наведеного аргументу вважаю дядька Лева з драмн-феєрії Лесі Українки «Лісова піс­ня». Він ретельно охороняв і розумів природу. Провівшії в лісі все життя, повірив, що природа — жива, тому ніколи не зрубав дерева, охороняв дуб. І ліс любив дядька Лева, даючи йому все необхідне.

Отже, не треба вдавати із себе володарів природи, яким усе дозволено. Потрібно схаменутися й зрозуміти, що природа не вічна, особливо коли ми так нищимо її власними діями. Потрібно берегти природу заради нащадків та життя на землі, а ще краще — навчитися жити з нею в гармонії.

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Українська природа завжди вражала своєю чарівністю та неповторністю. Вона є втіленням краси, мудрості та сили, що притягує до себе увагу та захоплює серця людей. Поезії В. Забіли та М. Петренка розкривають цю чарівність української природи через використання художніх засобів та емоційно насичених образів.

У вірші В. Забіли "Золота осінь" ми можемо відчути велич та красу осінньої природи. Автор описує золотаві кольори листя, які обвивають дерева, та гра світла та тіні, яка створює неповторну атмосферу. Він підкреслює чарівність цього сезону, використовуючи слова "золота", "краса", "вишуканість". Через ці образи, ми можемо уявити собі цю прекрасну осінню картину та відчути її усю глибину.

У творах М. Петренка, зокрема в вірші "Розмова з річкою", чарівність української природи виявляється через співвідношення людини та річки. Автор зображує річку як живу істоту, яка має свої почуття та думки. Він використовує образи, що привертають увагу до природи, та створює атмосферу магії та чудес. Відчуття чарівності передається через слова "тепло", "спокій", "повільна річка". Цей вірш дає нам можливість зануритися у світ природи та відчути її таємничість.

Чарівність української природи, яку передають В. Забіла та М. Петренко у своїх поезіях, надає нам можливість зануритися у світ краси та відчути її силу. Вони нагадують нам про те, що природа - це не просто матеріальний світ, але й духовна реальність, яка здатна надихати та пробуджувати наші почуття. Завдяки поезіям В. Забіли та М. Петренка, ми можемо знову відчути зв'язок з природою та підкреслити її чарівність.

0 0

Топ вопросов за вчера в категории Українська література

Последние заданные вопросы в категории Українська література

Задать вопрос