Question

ПОМОГИТЕ НУЖНО СРОЧНО!!! Людина і природа, їх взаємозв’язок в усмішках Остапа Вишні.

Answer 1

Відповідь:

У Його спадщині знайшли місце твори різних жанрів. Це і памфлети, і фейлетони, і гуморески, і нариси. Особливе місце посідають усмішки. У Остапа Вишні їх дуже багато.

Цікавими є "Мисливські усмішки", які, незважаючи на назву, навчають людину не полювати, тобто знищувати природу, а навпаки — охороняти, берегти все живе. Автор замислюється над такими одвічними проблемами, як єдність людини і природи, людина і вічність буття. Саме через це деякі твори Вишні називають поезією в прозі.

Сам Павло Михайлович ходив на полювання з однією метою — помилуватися лісами, полями, луками, послухати спів птахів, подивитись на сіре осіннє небо, лежачи в сіні горілиць. Уся родина Вишні хвилювалася кожного разу, коли "мисливець" повертався з полювання: аби нічого не підстрелив. Отож, повернувшись без здобичі, Павло Губенко починав із захопленням розповідати про зайців, качок та іншу дичину.

Саме ці розповіді стали основою "Мисливських усмішок". Письменник з великою любов’ю описує живі картини природи, передає внутрішній стан, психологічний настрій мисливця перед відкриттям полювання, детально описує сам процес вистежування тварин. А з якою точністю автор передає процес підготовки до рибної ловлі! Виявляється, головним тут є не самі вудки, а те, що покладено в торбу для обіду.

"Мисливські усмішки" справедливо можна назвати також зооенциклопедією. Автор не тільки розповідає нам про ту чи іншу тварину, а й висловлює своє ставлення до них. Так, наприклад, до тварин і птахів він звертається, як до людей, називаючи їх не білка, а білочка, не лисиця, а лисичка. 1 ми вже бачимо їх активними героями, що сміливо діють поряд із мисливцями. Ось що пише Остап Вишня про дику козу: "Благородна тварина — дика коза. Благородна і своєю постаттю, коли струнка й ніжна, стоїть вона серед кущів ліщини або на зеленій квітучо-пахучій галявині лісу нашого чарівного, чи, коли, спустившись до Сули, до Росі, до Горили, граціозно нахилившись, стулену воду п’є. Благородна і в стрімкому вихорільоті, коли, налякана, не біжить, а стелеться над чагарником, над кущами чи поміж дубово-ясеневими стовбурами".

Таку картину могла побачити тільки людина з тонкою, чутливою душею. Через такі пейзажі письменник висловлює своє філософське бачення проблеми буття.

Answer 2

"Людина і природа, їх взаємозв'язок в усмішках Остапа Вишні" - це цікава тема, яка може бути розглянута з різних точок зору. Остап Вишня - відомий український письменник, який часто використовував природу та її зв'язок з людським життям у своїх творах. Його твори часто містять гумористичні елементи та сатиру на суспільство.

Усмішки Остапа Вишні можуть бути сприйняті як символичний спосіб вираження людського багатства та зв'язку з природою. Усмішки можуть вказувати на радість, задоволення та гармонію, які люди відчувають, бачачи природу. Природа може надати нам спокій, натхнення та відчуття єдності зі світом навколо нас.

Усмішки також можуть відображати вплив людини на природу. Ми, як люди, маємо велику відповідальність за збереження та охорону природних ресурсів. Наші дії можуть мати як позитивний, так і негативний вплив на навколишнє середовище. Тому, бачачи усмішку Остапа Вишні, ми можемо задуматися про те, як ми ставимося до природи і які дії ми здійснюємо для її збереження.

Зв'язок між людиною і природою також може бути розглянутий з екологічної точки зору. Природа надає нам все необхідне для життя - повітря, воду, їжу, матеріали для будівництва. Але наші дії, такі як забруднення повітря та води, вирубка лісів, забруднення пластиковими відходами, можуть завдати шкоди природі і призвести до зміни клімату та використанню природних ресурсів.

Усмішки Остапа Вишні можуть нагадувати нам про важливість бережного ставлення до природи та потребу змінити свої способи життя на більш екологічно-дружні. Ми можемо приймати рішення, що сприяють збереженню природних ресурсів, відновленню екосистем та зменшенню викидів шкідливих речовин.

Отже, усмішки Остапа Вишні можуть слугувати нагадуванням про важливість людського зв'язку з природою, а також про нашу відповідальність за її збереження. Вони можуть надихати нас до позитивних змін у нашому ставленні до навколишнього середовища та створенню більш сталого майбутнього для нас і майбутніх поколінь.