Question

Що єднало особисті та мистецькі долі М. Старицького та М. Лисенка? довести що поезія "Не захвати солодкого зомління" належить до інтимної лірики ​

Answer 1

Михайло Старицький та Микола Лисенко — це два видатних представники української культури, які жили у другій половині XIX - початку XX століття. Обидва мали значний вплив на розвиток української літератури та музики, і обидва були активними учасниками культурного відродження українського народу.

Спільні риси долі Старицького та Лисенка:

1. Національна ідентичність: Обидва митці були страстію присвячені розвитку української культури та мистецтва. Старицький своєю поезією сприяв формуванню національної свідомості, а Лисенко робив вагомий внесок у розвиток української музичної традиції.

2. Романтичні ідеали: Обидва вони були прихильниками романтизму, що виявлялося в їхній творчості через використання національних мотивів та романтичних образів.

3. Доля борців за права: Обидва митці були активними учасниками суспільно-політичного життя свого часу. Старицький був учасником революційних подій 1848 року, а Лисенко активно виступав за права українських митців і музикантів.

Тепер щодо поезії "Не захвати солодкого зомління". Цей вірш, написаний Михайлом Старицьким, входить до його творчості, яка в основному визначається ліричністю та інтимністю.

Основні риси, що вказують на інтимність лірики:

1. Особисті переживання: Вірш висловлює особисті почуття, страхи, радості та спогади автора.

2. Яскраво виражений емоційний стан: Автор використовує мову і образи, що виражають його внутрішній стан, а не зовнішні події.

3. Ліричний герой: У вірші можна визначити наявність ліричного героя, який висловлює свої особисті переживання та емоції.

Таким чином, вірш "Не захвати солодкого зомління" можна вважати інтимною лірикою, оскільки він відображає особисті почуття та емоції автора, а також використовує мовні засоби, що характерні для лірики.