Вопрос задан 08.11.2023 в 14:52. Предмет Українська література. Спрашивает Баранов Женя.

Який основний мотив рекрутських (некрутських) пісень?

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Дяденчук Діма.

Ответ:

Значна частина рекрутських та солдатських пісень генетично пов'язана з козацькими, які пристосовувалися до обставин солдатського життя. Іноді в пісні мінялося тільки слово «козак» на «рекрут», «солдат», «жовнір». Але складалося і багато нових. Типовим для них було поєднання усталених традицією образів з поетичними узагальненнями, що відбивали нові явища й події, наприклад, - примусовий набір до війська, запроваджений на Україні з другої половини XVIII сторіччя.

Служба в царській армії спочатку була довічною, з кінця XVIII ст. двадцятип'ятилітньою, пізніше - двадцятилітньою (тільки з середини XIX ст. цей термін скоротився до десяти років). Надії повернутися додому, побачитися з рідними у солдата майже не було. Тому, проводжаючи в рекрути, прощалися навічно, оплакували в голосіннях, як померлого. Звідси й пісенний образ «вічної служби», «вічної розлуки».

Життя жовніра — солдата австрійської армії — нічим не відрізнялося від життя солдата царської армії. Про це переконливо свідчать жовнірські (їх ще називають вояцькі) пісні. Ідейно-тематичні мотиви у них такі ж, як і в піснях про царську службу. Тому й розглядаються вони разом із солдатськими.

Рекрутчина виступає у піснях як соціальне зло, від якого в першу чергу страждали найбідніші. Під час набору панували несправедливість, хабарництво. Поміщик здавав у солдати навіть того, хто не був придатний до служби: «Хлоп до міри не дістав, панок грішми підсипав...» Віддавали в рекрути сироту, у якого «ні неньки, ні вітця», або вдовиного сина-одинака. Типовим для багатьох пісень в опис тієї ради, що її радять пани й багачі, «кого в некрути дати». Вибір їхній падає на сироту, на вдовиченка.

Є чимало пісень, у яких народ відверто осуджує царя і загарбницьку політику: цар, цісар не відпускає рекрутів додому, бо «здобич має», хоче «чужу землю звоювати», «цілий світ звоювати». Він байдужий до людських страждань:

Сльозми моря не доповниш,

Царя грішми не вдовольниш,

Сина з війська не визволиш.

Народна уява створила образ тяжкої, голодної, кривавої «цісарської дороги», якою женуть новобранців.

Рекрутські та солдатські пісні у переважній більшості глибоко трагічні за змістом. Кожне їхнє слово породжене болем і відчаєм, облите гіркими слізьми. Вся образна система їх спрямована на те, щоб передати горе й страждання, настрої туги, суму, розпачу. У новобранців очі позаплакувані, дорога, якою їх ведуть, «слізоньками перелитая», іде вона через терен (символ страждання); на хлопця кують кайдани, шиють чорним шовком сорочку, чорний ворон кряче, віщуючи смерть; поширений образ гори теж асоціюється з горем, тяжким життям; солдат служить з бідою, у нього —смерть за плечима; доріженька кривавая, течуть кривавії річки (потічки), «неня-удовиця кервавимн плаче», солдати бродять «в кирві по колінця».

Лейтмотивом пісень про рекрутчину й солдатчину в підневільність, примусовість служби, насильство над людиною. Це позначилося і на художніх образах. Так, поряд з традиційним метафоричним описом бездомного життя («мене змиють дрібні дощі...»), з'являються і такі: «змиють мене капралі, розчешуть улани», «будуть нас промивати, а щорання по сто палок давати»; опис битви (мостити мости, гатити греблю тілами) доповнюється словами про те, що рекрутів женуть на смерть: «Загатимо ними глибокеє море та будем їх м'ясом звір'є годувати...»; відомий образ битва — оранка поєднується з новими поетичними асоціаціями: солдат — той же ґазда, тільки має він «в царя плужок — через плечі карабінок», орють на війні карабіном.

Чимало пісень складено про смерть солдата. Основна їх думка — жорстокість війни, марність смерті солдата в ім'я чужих інтересів, часто на чужій землі. Жахливі картини кривавого бою, людських страждань, каліцтва постають із цих пісень. Народ осуджує й проклинає війну і тих, хто її затіває:

А хто хоче воювати,

Дай му, боже, помирати!

Объяснение:

вот мож так взял с инета

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Рекрутські (некрутські) пісні - це пісні, які зазвичай співаються або створюються в контексті військової або рекрутської тематики. Основний мотив таких пісень може бути різним, але основні мотиви включають:

1. Патріотизм і героїзм: Багато рекрутських пісень підкреслюють патріотичні почуття і важливість служіння в армії як спосіб захищати свою країну. Вони можуть розповідати про героїчні вчинки військовослужбовців і підносити їхню роль у захисті нації.

2. Солідарність та дружба: Рекрутські пісні можуть висвітлювати важливість спільності та дружби серед військовослужбовців. Вони можуть вражати духовну єдність та підтримку між солдатами.

3. Вишколеність і дисципліна: Деякі пісні можуть підкреслювати важливість військової дисципліни та вишколеності. Вони можуть використовувати слова і образи, щоб підкреслити суворий характер служби та готовність служити.

4. Сатира та гумор: Некрутські пісні можуть бути спрямовані на військовий стиль життя з гумором і сатиричним підтекстом. Вони можуть висміювати армійські правила, обставини або стереотипи про військових.

5. Туга та сум: Деякі рекрутські пісні можуть виражати тугу за рідними, дому та цивільним життям. Вони можуть розповідати про труднощі розлуки з близькими і співчування службі.

Мотиви рекрутських пісень можуть варіюватися в залежності від часу, країни та соціокультурного контексту, в якому вони виникли. Вони можуть служити різним цілям, таким як підвищення морального духу військових, вираження почуттів, а також підкреслення важливості служби в армії.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Українська література

Последние заданные вопросы в категории Українська література

Задать вопрос