Question

Український народ дуже співучий. Давня легенда розповідає про пташку, пісні якої стали перекладом на пташину мову пісень нашої Батьківщини. Ця пташка – соловей. Повідали старі люди, що колись давно ці птахи не жили на наших землях. Гніздилися в далеких краях і не знали дорогу на Україну. Вони були дуже співучі, літали по всьому світу і збирали пісні всіх народів для індійського царя. Залетів один соловейко і на Україну, сів спочити в якомусь селі. Люди в той час були в полі, і село немов вимерло. «Що то за люди тут живуть? – подумав соловей. – Зовсім пісень не чути». Зайшло сонечко, селяни почали повертатися додому. То тут, то там чулися пісні – соловей зрадів. Та п’ясні були сумними, бо тяжка праця за день забрала багато сил. Тут соловей заспівав, щоб звеселити їх. Забули люди про втому і так заспівали своєму заморському гостю, що він сам собі не повірив… І ось з усіх земель злетілися солов’ї до царського саду, співаючи йому принесені звідусіль пісні. Але ці пісні вже були знайомі цареві, він сердився. Аж ось під вікнами заспівав соловей з України – і цар втратив спокій. Таких пісень він ще не чув і звелів солов’ю співати день і ніч. Зачудовані солов’ї навесні полетіли на Україну, щоб слухати наших пісень, перекладати їх на пташину мову і нести в далеку Індію. Саме у нас вони висиджують пташенят, щоб від народження солов’ята чули найкращі у світі пісні.

Answer 1

Ответ: Соловей

Объяснение:

Answer 2

Ця легенда про солов'я та його співучість дійсно гарно ілюструє музичний дух українського народу. Дозвольте мені розповісти про неї докладніше. Український народ завжди славився своєю музичною культурою. Пісні грали важливу роль у житті та історії України. Історія солов'я в українській легенді - це символ музичності та митця, який приніс радість і натхнення через свій спів. Згідно з легендою, солов'ї колись не жили на території України. Вони були відомі як співучі пташки, які збирали пісні різних народів для індійського царя. Одного дня один соловей вирішив відвідати Україну і сів у якому-небудь селі. Його прихід приніс радість, бо люди були втомлені важкою працею і не співали. Соловей вирішив заспівати для них, щоб підняти настрій. З цього моменту пісні стали родимими для людей, і соловей співав, щоб забути про втому та тяжку працю. Люди співали разом із соловеєм, і їхні пісні були сумними через важку працю, але водночас вони були надзвичайно красивими та надихаючими. Коли інші солов'ї прилетіли до царського саду та співали пісні з усього світу, цар втратив спокій, оскільки вони були вже знайомі. Проте соловей з України, який виконував унікальні українські пісні, зачарував царя. Він велів солов'ю співати день і ніч. Захоплені солов'ї навесні повернулися на Україну, щоб слухати українські пісні, перекладати їх на пташину мову та нести до індійського царя. Таким чином, Україна стала місцем, де вирощують молодих солов'ят, щоб вони від народження почули найкращі пісні в світі і принесли їх в далеку іншу країну. Ця легенда гарно відображає те, як важлива музика та спів для українського народу. Спів і пісні завжди були не тільки розвагою, але й засобом виразу емоцій, традицій та історії України.