Вопрос задан 03.11.2023 в 18:34. Предмет Українська література. Спрашивает Дорофеева Елена.

Як умру то поховайте Т Шевченка віра поєта у щасливе майбутнє потрібно написати твір мініатюру​

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Стрілець Віталій.

Ответ:

25 грудня 1845 року у Переяславі 31-річний Тарас Шевченко написав «Заповіт».

У листопаді 1845 року Шевченко працював у Археографічній комісії і мусив весь час роз’їжджати по селах і містах, змальовувати старовинні церкви, монастирі, незвичайні будівлі. Погода видалася мокрою, холодною. Вранці поет виїхав із села В’юнище в Андруші, в дорозі змок до нитки, а надвечір повернувся до В’юнища зовсім хворим і зліг у чужій хаті серед чужих людей. Про хворобу поета дізнався його щирий приятель, переяславський лікар Андрій Осипович Козачковський і негайно ж перевіз Тараса Григоровича з В’юнища до себе у Переяслав. У хворого почалося двостороннє запалення легенів.

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Ваш запит передбачає написання мініатюри на тему "Якщо умру, то поховайте Тараса Шевченка", яка відобразить віру поета в щасливе майбутнє. Ось мініатюра на дану тему:

У серці Тараса Шевченка завжди палає віра в щасливе майбутнє свого народу. Життя поета було наповнене боротьбою за свободу та гідність українського народу, і ця віра відображалася в його творчості і поглядах. І коли доленосний день настав і Тарас Шевченко вже більше не міг бути з нами, він залишив спадок своєї віри, заповідаючи нам не забути про майбутнє.

"Якщо умру, то поховайте мене на хуторі, Щоб були руки вільні, і щоб була душа. Щоб не вивели мене нічим на царській службі, І не понесли на село на шматку долі, А руки вільні несьте, землею любіть."

Ці слова свідчать про те, як Тарас Шевченко вірив у силу та незалежність свого народу. Він не хотів бути прив'язаним до царської служби або обмеженим будь-якими обставинами. Він мріяв про вільну Україну, де люди матимуть можливість розвиватися та жити щасливо.

Таким чином, заповідь Тараса Шевченка щодо свого поховання відображає його віру в майбутнє, де український народ буде вільним і щасливим. І ця віра, яку він втілив у своїй творчості, і досі живе в серцях кожного українця, надихаючи нас продовжувати боротьбу за краще майбутнє для нашої країни.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Українська література

Последние заданные вопросы в категории Українська література

Задать вопрос