Question

Мої спогади про осінь. короткий твір

Answer 1

Осінь – яскрава та чудова пора. Стільки фарб, скільки в цей період дарує природа не малює ні одна пора року. Багато художників беруть до рук пензля та намагаються передати неймовірні поєднання кольорів. Повітря становиться свіжим та все частіше похмуре небо плаче дощем. Після пекельного літа так хочеться вологості і мати природа з подякою віддає цю можливість.

Восени наступає час навчання, вулиці заповнюються учнями та студентами, прагнення до знань вітає в повітрі та вже самому хочеться взяти до рук підручник і знайти відповіді на питання, що обов’язково виникають у кожної людини. Дерева готуються до зимового сну і поступово змінюють колір свого листя. Весь пейзаж сяє золотом з відблиском червоного полум’я. Згодом відтінки змінюються та стають жовтогарячими.

Земля більш не бажає вбирати вологу та навіть маленький дощ утворює багнюку. На вулицях все більше дітей в гумових чоботах вимірюють глибину калюжі. Це дуже важливий процес, що і мене в дитинстві заволікав, тому спостерігати цю картину дуже весело.

Осінні дні становляться коротшими, а ночі довшими. Вулиці наповнюються штучним світлом, а проводити вільний час з друзями виходить все менше. Стрімкий вітер зриває з дерев листя та несе його. Птахи відлітають в теплі краї. Буває можна спостерігати велику кількість пташиних міграцій, що загороджують денне світло. Все менш з’являється бажання проводити час на вулиці, вечори становляться все холоднішими, вітер продуває наскрізь та часто ллє дощ.

Після літньої пори треба природу підготувати до тривалого зимового сну, саме осінь і є тим перехідним періодом підготовки. Ранню осінь ледве можна відчути, а пізня навпаки більш походить на зиму. В цей період протікає багато перевтілень та підготовки до зими. Тварини готують собі схованки та запаси, щоб пережити нелегкий період року. Кожна істота прискорює свій ритм життя.

Люди теж завжди поспішають, когось підганяє погода, а хтось не може наздогнати втрачений ритм життя після літньої відпустки. Для кожного своя осінь. Ця пора дивно та гармонійно переплітає неймовірну красу та яскравість пейзажу і легкий сум прощання з зеленню та теплом. Різноманітність погоди в осінній період випробовує людей та підготовлює до довгої зими.

Answer 2

Осінь завжди була для мене часом меланхолії і веснянок ностальгії. Листя, яке колисалось на гілках дерев, здавалося кольоровим дощем, який впевнено впадав на землю. Я завжди любив той запах вологої землі під ногами та аромат свіжої прохолоди в повітрі.

Осінь для мене була часом відпочинку та саморефлексії. Я проводив багато часу, гуляючи в парку, спостерігаючи, як природа поступово переходить у сплячий стан. Поруч із теплими світими днями приходили холодні ночі, коли можна було зігрітися вдома з кавою в руках і хорошою книгою.

Осінь завжди нагадує мені про непередбачуваність життя. Кожен лист на дереві — це як окрема історія, яка розгортається і закінчується з приходом зими. Але навіть коли дерева обнажуються від свого листя, вони залишають надію на новий початок у весняних бруньках.

Осінь — це час, коли можна змінити свої погляди на світ, зробити нові плани та завершити незавершені справи. Ця пора року надає нам можливість відпустити старе та готуватися до нового, так само, як природа готується до зими.

Мої спогади про осінь завжди сповнені тепла і задумливості. Ця пора року надає мені можливість зупинитися, подивитися на світ навколо і знайти красу в тому, що здається звичним і звичайним.