Question

Срочно ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА скласти твир «БАГАТСТВО ПІСЕННОЇ ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ». ПРО ІСТОРИЧНУ ПІСНЮ ​

Answer 1

Ответ:Я добре свідомий того, що в усі віки всі народи невтомно «діставали» молодих. Та в кінцевому акорді, бажаючи цього чи ні, вручали їм майбутнє своїх країн. Така діалектика. Тож експериментуйте, химеризуйте — на те ж вона і молодість! Але не забувайте одне: добро саме по собі не приходить. Для цього людина торує свій шлях. І це, повірте, не моє зудіння. Не конфлікт естетичних інтересів батьків і дітей. Чи зможемо ми по таких піснях пізнати долю свого народу, його історію? Ні. Чи відчуємо в них подих землі, що їх з’явила? Ні. І чому вони так контрастують у цій якості, приміром, з японськими, грузинськими, угорськими піснями чи американським джазом. Ось де ґрунт і крила для зрощування реального патріотизму!

Звісно, як кажуть у народі, гроші кишеню не обтягують. Але така естрада — річ надто ненадійна. Сьогодні ти — кумир, завтра — забутий, знівечений, спустошений. Бо зрадив Пісню.

Між тим пісня — сповідь і мудрість народу. Вона не купується і не продається, не трощить мікрофони, не викручується, не зомбує, не рве сорочки. Не демонструє голі ноги чи груди… Вона інтелектуальна й моральна і пливе тим єдиним потоком, ім’я якому справжність. Пливе повільно, як саме життя. Або ж стрімко мчить назустріч власній пристрасті, яка зветься любов’ю. Вона підноситься в небеса і разом з тим піднімає людину, яка сповнена надії, страху і трепету за грядуще власних дітей і свого народу.

Пісня — це благородство. Людина, яка співає, не вчинить злочину. Не вкраде, не обдурить, не потерпить несправедливості й не відверне очей від правди, навіть тоді, коли вона буває гіркою.

Пісня — совість народу. Від діда-прадіда вона передається як нетлінна духовна спадщина, що не потребує ніякої корекції. Чиста совість — впевненість у знанні добра (Гегель) — це джерело й мірило гуманізму. Відображена піснею совість постає як голос цілісної духовності, емоційний сторож переконаності (Сухомлинський), як дзвін свободи, натхнення і творчості, як гарант того, щоб ці людинотворчі екзистенції ніколи не зникли.

Answer 2

Звісно, я готовий вам допомогти з цим завданням. Ось твір на тему "Багатство пісенної творчості українського народу з орієнтацією на історичну пісню":

---

Багатство пісенної творчості українського народу: Ореол історичної пісні

Українська культура завжди була невід'ємною складовою світової спадщини. Однією з головних скарбниць цієї культури є безсумнівно пісенна творчість. Український народ протягом століть відзначався вражаючим розмаїттям пісень, які віддзеркалювали усю гаму почуттів, душевних станів та історичних подій.

Однією з найвагоміших граней української пісенної творчості є історична пісня. Вона є не лише свідком і учасником минулих подій, але й невід'ємною частиною національної історії. Ці пісні втілюють дух віри, героїзму і працьовитості нашого народу. Вони розповідають нам про визначні події, які сформували характер та долю українського народу.

Історичні пісні розповідають про подвиги козаків, про боротьбу за волю та незалежність, про тяжкі випробування в часи війн та відновлення після них. Такі пісні як "Червона калина", "Ой у лузі червона калина", "Маруся" стали справжніми гімнами українського духу. Вони втілюють в собі не тільки музичну красу, але й глибокий зміст, що надихає та об'єднує народ.

Кожна історична пісня - це як віконце в минуле, що дарує нам можливість споглядати події, що відбувалися в ті часи. Вони підносять гордість за своїх предків, які вміло долали труднощі і встали на захист своєї землі.

Також важливо відзначити, що історичні пісні стали основою для багатьох інших творчих виявів: літератури, образотворчого мистецтва, театру. Вони надихали та надихають митців усього світу до створення величезного культурного спадку.

Українська пісенна творчість - це справжнє багатство, яке надихає, об'єднує та зберігає в собі сили та духовність українського народу. Історична пісня - це яскравий примерк того, як музика може стати не тільки розвагою, але й важливим засобом передачі спадщини та укріплення національної самосвідомості.

Закінчуючи цей твір, не можна не відзначити, що історична пісня – це свого роду вікно в минуле, яке завжди варто відчиняти для того, щоб пам'ятати і пишатися своїми корінями.