Question

Склади твір-опис природи за віршем Павла Тичини „Не бував ти у наших краях”Дам 35 балов!

Answer 1

Ответ:«Не бував ти у наших краях» - це вірш, який пронизаний прекрасними описами природи. Він надихає до розповіді про неповторність і красу української природи.

Під час прогулянки по українських краях, ти неодмінно помітиш густі ліси, які окутують гори та степи. Кожна гілка вкрита густим листям, що тремтять на вітрі. Вони створюють своєрідне шумове поле, яке спокушає тебе вступити в своє лоно.

На шляху зустрінуться безмежні поля, що розкинулись далеко за горизонт. Вони здаються безкраїми та непорушеними, але зближуючись з ними, ти відчуєш тонку траву, що ковзає між пальцями ніг.

Окрім того, вірш пропонує насолодитися красою українських річок та озер. Їх вода дзеркалить навколишні гори та небо, створюючи неповторну картина природи. Наприкінці прогулянки, після заходу сонця, у тебе є можливість насолодитися спокійними ночами під відкритим небом, де ти можеш спостерігати мерехтливі зорі та слухати мелодію нічного лісу.

Таким чином, українська природа вражає своєю красою, миру та спокою, що не має меж та неповторності. Знайти її можна у будь-який час, але ніколи не зможеш дивитися на неї двічі, оскільки вона непересічна та завжди унікальна.

Объяснение:

Answer 2

Звісно, ось твір-опис природи за мотивами вірша Павла Тичини "Не бував ти у наших краях":

У наших краях весна народжується від першого дзвоника, коли сонце обіймає землю своїми теплими променями. Це магічний час, коли природа оживає, і кожен кущ і кожна квітка відкриває своє неймовірне барвисте обличчя.

Можливо, ти не бував тут, але наші краї вражають своєю різноманітністю. Перший крок у нашій подорожі - це весняний ліс. Він здіймається перед тобою як величезна зелена хвиля, де дерева, здавалося б, змагаються, які з них розквітнуть першими. Сосни, дуби, клени та берези вперто розгортають свої листя і квіти, заполонюючи повітря ароматом свіжої зелені.

Не бував ти у наших краях, ти не бачив річки, яка мурчить тихо, милуючи трави на своєму березі. Вода здесь така прозора, що можеш бачити рибок, що плавають між водоростями. Літою річка стає справжнім оазисом, де можна відпочити від спеки і побути на природі.

А на вечірній горизонт виходять гори. Вони розповідають свої історії через гамір вітрів та спів птахів. На вершинах гір лежить вічний сніг, як символ вічної краси та мудрості природи. Гори завжди готові прийняти в себе мандрівників, які бажають піднятися на їхні висоти і побачити світ з висоти пташиного польоту.

У наших краях природа - це справжнє диво, яке не можна описати словами, його треба відчути, доторкнутися до нього і поглибити свій зв'язок з ним. Тут кожен день - це нова подорож у світ природи, де кожен кущ, річка, і гірський вершок мають свою унікальну історію. Наші краї надихають нас берегти це диво і залишатися частиною нього завжди.