Question

Чому період у літературі 20 -30 х років ХХ ст. називають «Розстріляним відродженням»? (Пояснити на прикладах)

Answer 1

Ответ:"Розстріляним відродженням" через поєднання двох важливих факторів: творчої свободи, що виникла після революції 1917-го року, і жорстокого репресивного режиму, який почався в 1930-х роках. Назва відображає суперечливість та трагізм цього періоду.

Протягом 1920-х років, після закінчення Громадянської війни в Україні, письменники та інтелектуали відчували велику творчу свободу. Цей період був відкритим для експериментування та новаторства в літературі. Багато письменників, таких як Михайло Коцюбинський, Володимир Винниченко, Микола Хвильовий та Олександр Довженко, створили важливі твори, які відображали глибокі філософські, соціальні та політичні проблеми того часу.

Однак, починаючи з 1930-х років, режим Сталіна посилив контроль над культурою та мистецтвом, і це призвело до жорстоких репресій проти літераторів. Багато письменників були розстріляні, заарештовані, засуджені до таборів або змушені приховуватися. Ця політика цензури та переслідування ідеологічно неприйнятних творів спричинила зупинку розвитку вільного та автентичного літературного напряму, який був характерним для попередніх років.

Одним з найяскравіших прикладів "Розстріляного відродження" є роман Миколи Хвильового "Тихий Дон", який був виданий в 1928 році. Цей роман детально описує життя козацької родини на Донбасі під час Громадянської війни. Однак, після того, як роман вийшов у світ, влада заборонила його друк та розпочала кампанію з ліквідації письменника. Хвильовий став одним з жертв цього режиму, його роботи були визнані "антирадянськими" і "антикомуністичними".

Інший приклад - творчість Михайла Коцюбинського. Він був одним з найвпливовіших письменників того часу, його роман "Фата моргана" вважається шедевром української літератури. Однак, в 1933 році Коцюбинський був засуджений до позбавлення волі, і він помер у таборі. Його смерть і судовий процес стали символом жорстокості та репресійного режиму.

Таким чином, період з 1920 по 1930 роки в українській літературі отримав назву "Розстріляне відродження" через поєднання творчої експансії та репресивного політичного клімату, який сильно обмежив свободу слова та призвів до переслідування та загибелі багатьох талановитих письменників.

Объяснение:Удачи.

Answer 2

Період у літературі 20-30-х років ХХ століття часто називають "Розстріляним відродженням" через особливий контекст та події, які відбувалися в цей час. Цей період характеризувався надзвичайним культурним плодючим грунтом, проте був супроводжений жорстокими репресіями та переслідуваннями інтелектуалів та літературних діячів соціалістичним режимом. Ось декілька прикладів, які пояснюють цей термін:

1. Літературна активність: У період 20-30-х років, після закінчення Громадянської війни та Першої світової війни, українська культура і література переживали велике оживлення. Було видано безліч нових книг, створено літературні групи і об'єднання, такі як "Гарт", "Плужниця", "Молодняк", і багато інших.

2. Літературні інновації: Літературні діячі цього часу експериментували зі стилями і жанрами, намагаючись відобразити динаміку суспільства. Основними напрямами були модернізм і неореалізм. Зокрема, Валер'ян Підмогильний своїм романом "Місто" відобразив динаміку київського життя та розкриття індивідуальності.

3. Репресії і цензура: Уряд СРСР вводив жорстку цензуру та переслідував інтелектуалів, які висловлювали незалежні погляди або критикували режим. Багато літературних діячів були арештовані, розстріляні або засуджені до довгих термінів у в'язницях або концтаборах. Наприклад, Микола Хвильовий, автор роману "Тиждень" і видавець літературного журналу "Персимфаня", став жертвою політичних репресій.

4. Соціокультурні зміни: Період 20-30-х років був перехідним для українського суспільства, і він супроводжувався інтенсивними соціокультурними змінами. Багато авторів намагалися відобразити ці зміни у своїх творах, що відзеркалювалося в їхній літературі.

Таким чином, "Розстріляне відродження" - це термін, який відображає протиріччя того часу, коли культурний розвиток та літературна активність співіснували із систематичними репресіями та обмеженнями свободи слова. Цей період став важливим для розвитку української літератури, але водночас він був періодом страшних втрат серед літературних талантів і інтелектуалів.