Question

ПОМОГИТЕ ДАМ 30 БАЛЛОВ. Скласти казку про осінь.

Answer 1

Давно це було, у краї щасливім та квітучім. Ніколи не було там холодно, ніхто не сумував і не журився. Правив цим краєм цар, що мав одну доньку — царівну Осінь. Росла вона стрункою та гарною: мала коси, як золото, очі — як синє небо. Коли виповнилося їй вісімнадцять років, посватався до неї славний лицар Вересень.Погодилась Осінь, бо припав їй до серця цей юнак. Лише висловила бажання, щоб приніс він весільний подарунок — перли заморські. Вирушив лицар у путь-дорогу, а царівна взялась до роботи — гаптувати вбрання весільне. Була вона вмілою та спритною — і за якийсь тиждень вигаптувала і фату, і сукню. Одного дня сиділа вона біля вікна світлиці. Раптом бачить: вершник скаче до палацу. То був чаклун Жовтень. Під'їхав, гарцюючи, до вікна й вітається:

— Здрастуй, царівно Осінь! Почув я про твою красу незрівнянну, і от я біля твоїх ніг. Прошу тебе, будь моєю дружиною! Привіз я весільні подарунки: парчу золоту і корали багряні.

Промовляє Жовтень, а водночас чарує, чарує — та й зачарував царівну Осінь. Забула вона свого нареченого і дала згоду бути Жовтневі за дружину. Вже й день весілля з ним призначила.

От і настав цей день. З усіх усюд з'їхалися гості. Лине музика, пісні величальні. Веселяться гості, п'ють мед-вино за здоров'я молодих, танцюють, співають. Саме в цей час Вересень повернувся з весільним дарунком. Зупинив коня й питає в людей:

— Що це святкують?

— Наша царівна Осінь за Жовтня заміж іде!

Побачила царівна Осінь, що небо затягло хмарами, визирнула у вікно — а там у траві перли розсипані. Вмить згадала вона про нареченого свого і зрозуміла, що була зачарованою. У гніві кинулась до Жовтня:

— Геть звідси, підступний! Хотів ти мене обдурити, так знай: не потрібен мені ні ти, ні твої подарунки!

Зажурилася Осінь, засумувала, але що ж робити? Пішла вона до мудрого Листопада за порадою, а той і каже:

— Не зможеш ти повернути назавжди свого синьоокого ласкавого Вересня, бо сильні чари має Жовтень. Проте позбався його подарунків, і тоді через рік прийде твій коханий. Однак лише на місяць. А зараз заспокойся й спочинь.

Так і зробила Осінь. Кинула шовки золоті, корали багряні, підхопив їх вітер та поніс. Зачепились дарунки Жовтня за гілки дерев — і стали ті золотисто-багряними, але сумною була їхня краса.

Багато води спливло з тих часів. Бачили ви, як щороку, наприкінці вересня, вкривається земля сріблястою памороззю? То Вересень дарунки свої Осені приніс. Потім знову чаклує Жовтень: золото і корали — свої принади — по деревах розкидає. Плаче, тужить Осінь за своїм втраченим нареченим, і втішає її мудрий сивий Листопад.

Answer 2

Кожного року осінь змінює літо. Все розфарбовується у яскраві кольори, всі навколо щасливі бачити таку красу. І тільки зайчику сумно, думає він, що не подобається деревам, що с них скидає листя нещадний осінній вітер. Вирішив він запитати у могутнього дуба, що ж йому робити. Прийшов та й каже до дуба :
-Величний дубе! Скажи ж мені, чим тобі допомогти? Ти кожну осінь втрачаєш своє красиве зелене листя. Тобі боляче, напевно? Та й не подобається?
-Що ти, зайчику. Кожен рік приходить осінь, щоб зняти з мене листя, бо не можу тримати - відпочити треба. А потім зима вкриває мої вітки морозом, щоб я не змерз. А весна приходить - знов зелений я.
Зрозумій, зайчику, осінь потрібна мені та всьому живому на планеті. Осінь - час відпочинку, час спокою, час умиротворення.
- Дякую тобі, великий дуже! дуже дякую! Адже без тебе не зрозумів би як важлива осінь для кожного з нас.

Answer 3

Конечно, помогу вам! Вот ваша казка про осень:

Жили-были в одной далекой стране четыре друзья: Ветер, Дождь, Солнце и Листопад. Когда лето уступило место осени, друзья решили объединить свои силы и создать удивительную сказку для жителей страны.

Ветер был самым игривым из всех. Он бродил по полям и лугам, переворачивая листья и шевеля деревьями. Иногда он играл в прятки с облаками, разгонял тучи и дарил теплоту жителям, холодным после лета.

Дождь был великим источником жизни для всех существ. Он тихо садился на землю и приносил ей свою ласку. Каждая капля становилась драгоценным даром для цветов, деревьев и трав, делая их сильными и зелеными.

Солнце своими лучами грело землю и поддерживало ее теплом. Оно приносило радость и улыбки, золотыми клубками проникало сквозь листву деревьев и создавало магические игры света и тени.

Листопад был самым загадочным из всех. Он ходил тихонько и смело, осыпая землю своими красочными листьями. Каждый листик был как частица чудесной палитры - от ярко-красного до теплого оранжевого и золотистого.

Они решили устроить волшебный праздник для жителей страны. Ветер завел свои танцы с листьями, они кружились в пляске, словно радуга на земле. Дождь начал петь свои мягкие мелодии, и дождевые капли зазвучали как музыка в сердцах жителей.

Солнце делилось своими лучами и рисовало чудесные узоры на земле, раскрашивая окружающий мир. Листопад подарил детям веселые костюмы из листьев, в которых они радостно бегали и смеялись.

Так прошел волшебный день осени, который надолго останется в памяти всех жителей страны. Осень подарила им свою красоту, мудрость и тепло. И каждый год, когда приходит эта пора, друзья снова собираются, чтобы напомнить всем, как важно беречь природу и наслаждаться ее удивительными дарами.