
Твір на тему: Дивовижний світ природи(Лісова пісня Лесі Українки)


Ответы на вопрос

Лісова пісня" по праву вважається вершиною драматичної майстерності поетеси, і головна передумова цього, на мій погляд, полягає в тому, що вона звернулась до вічного, невичерпного джерела — фольклору рідного краю.
Початок поеми — високо-поетичний, психологічний етюд, де все позначене найніжнішими відтінками кольорів лісового куточка України, і чарує зір, і вабить пахощами лісових дерев, квітів, трав, і милує слух гомоном лісових струмочків рідної землі. У пролозі, як, принципово, і у всьому творі, виражена глибока любов до рідної Батьківщини і невимовна туга за рідними просторами. Написаний твір був, коли поетеса була далеко від Волині.
Поетеса починає роботу над твором, перебуваючи у стані великого напруження творчих і фізичних сил. Пізніше вона згадувала, що написала поему дуже швидко, протягом десяти — дванадцяти днів, бо не писати не могла, "бо такий уже був непереможний настрій". Ще пізніше у листі до матері Леся Українка пояснювала причини, що спонукали її написати "Лісову пісню": "Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую мавку "в уме держала", ще аж із того часу, як ти в Жабориці мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими, але дуже рясними деревами. Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали), і там ждала, щоб мені привиділася мавка".
Можливо там, в Колодяжному, в місячну ніч Леся Українка і не побачила справжню мавку, але її уява створила те, що не могла подарувати дійсність. Звісно, що образ Мавки — це дивовижне переплетення народних уявлень та фантазії самої авторки, проте природа Полісся у "Лісовій пісні" постає настільки реальною, що під час читання виникає враження, ніби здійснив справжню подорож у старезний, наповнений таємницею, ліс.
Сестра поетеси, О. Косач-Кривинюк, згадувала подорож до Нечимного, де Леся вперше "зустрілася" у великому лісі з Мавкою, щоб потім все життя не розлучатися з нею: "То було урочище Нечимне з великим лісовим бездонним, як говорили тамтешні люди, озером.
З одного боку озера був смарагдово-зелений дерновий облудний берег, що йшов хвилями під ногами і, прориваючись, не давав
приступитись до самої води, а з інших боків береги були зарослі очеретом та різними хащами". "Старезний, густий, предковічний ліс на Волині. Посеред лісу простора галява з плакучою березою і з великим прастарим дубом. Галява скраю переходить в куп' ята очерети, а в одному місці в яро-зелену драговину — то береги лісового озера, що утворилося з лісового струмка ", — це вже уривок з прологу " Лісової пісні".
Постає питання, чи полягає майстерність митця в тому, що він у своєму творі майже фотографічно відтворює навколишню дійсність? Звісно, ні. У "Лісовій пісні" природа відіграє велике художнє значення. З одного боку, пейзажі — це художнє тло, своєрідна театральна декорація. З іншого боку, життя людей та природна стихія живуть у гармонії, яка доволі часто порушується. Отже, природа болісно відкликається на людську нещирість.



"Лісова пісня" Лесі Українки - це твір, який відображає велич і дивовижність природи, її непереборну силу та загадковість. У цьому вірші авторка описує природні явища лісу, його магію та вплив на душу людини.
У природі є щось неймовірно привабливе та загадкове, і саме це Леся Українка намагалася передати у своїй "Лісовій пісні". Починаючи з перших рядків, вірш викликає в нас відчуття чарівності та таємничості лісової глибини.
"Як у лісі, вночі, коли Спить море, золоте й велике, Тихо лине до мене Сумна пісня журливе"
Ліс сповнений життям і звуками, які стають частиною природного симфонічного концерту. Від співу птахів до шелесту листя під ногами, усе відтворює глибинний ритм життя природи. Авторка за допомогою образу "Сумної пісні журливе" відтворює особливий настрій лісової ночі, в якій кожен звук має свою значущість.
Далі Леся Українка звертає увагу на красу і різноманітність рослин у лісі:
"Шляхом веде він мене, Між квітучими гаї, Де лісова дівчина Співає пісню свою."
Авторка надає природі антропоморфні риси, називаючи її "лісовою дівчиною", яка співає свою пісню. Це дає можливість читачеві уявити себе у цьому дивовижному лісовому світі, де навіть природа має власний голос та настрій.
Кожен рядок "Лісової пісні" Лесі Українки розкриває перед нами новий образ, нову красу природи. Вірш допомагає нам відчути піднесення, що дарує нам природа, і в той же час відчути велич і загадковість цього світу.
Таким чином, "Лісова пісня" Лесі Українки розповідає про дивовижний світ природи, який відкриває перед нами своєї таємниці та чарівність. Авторка вдало передає непереборну силу та вплив природи на нашу душу, нагадуючи нам про важливість збереження цього дарованого нам світу.


Похожие вопросы
Топ вопросов за вчера в категории Українська література
Последние заданные вопросы в категории Українська література
-
Математика
-
Литература
-
Алгебра
-
Русский язык
-
Геометрия
-
Английский язык
-
Химия
-
Физика
-
Биология
-
Другие предметы
-
История
-
Обществознание
-
Окружающий мир
-
География
-
Українська мова
-
Информатика
-
Українська література
-
Қазақ тiлi
-
Экономика
-
Музыка
-
Право
-
Беларуская мова
-
Французский язык
-
Немецкий язык
-
МХК
-
ОБЖ
-
Психология
-
Физкультура и спорт
-
Астрономия
-
Кыргыз тили
-
Оʻzbek tili