Question

Твір мініатюра на тему доцільність самопожертви "місце для дракона"ПРОШУУУУУУ​

Answer 1

Ответ:

Повість-казка Ю. Винничука — твір, на мою думку, непростий. Він змушує читача замислилися над багатьма питаннями буття. Зокрема в повісті порушені одвічні морально-етичні проблеми: добро і зло, життя та смерть, любов і ненависть, дружба і зрада, прекрасне і потворне. Одна з основних проблем — це доцільність самопожертви й проблема вибору.

На перший погляд, усе зрозуміло. Дракон Грицько є втіленням добра, він здатний на самопожертву заради дружби та кохання, нехтуючи інстинктом самозбереження. Адже самопожертва — це риса, протилежна егоїзмові, коли людина жертвує собою, своїми особистісними інтересами задля єдиної мети, заради благополуччя інших. Тому Грицько під час поєдинку навмисно піддається й гине від списа джури лицаря Лавріна... А незадовго до цього помирає від старості мудрий пустельник, який навчив дракона грамоти. Отже, здається, підступний князь досяг своєї мети, зло перемогло добро. Але якщо замислитися, то не все так однозначно у творі Ю. Винничука. Адже автор не дарма показує нам страждання підлого володаря, який усвідомив свою помилку й гірко пожалкував про неї. Ми бачимо, як кається князь біля могил дракона та пустельника, називаючи їх найкращими друзями. Лицар Лаврін під час поєдинку дивним чином зумів розпізнати добру натуру дракона та відмовився знищувати його. Таким чином, у князівстві залишилися розумні, чесні, добрі люди! Настуня одружується не з чоловіком, якого дібрав їй батько, а з джурою, у якого сама закохалася. Врешті-решт, залишилися романтичні вірші дракона Григорія, які здатні пробуджувати в мешканцях Люботина найкращі почуття.

Висновок: незважаючи на те, що позитивні персонажі казки-повісті «Місце для дракона» гинуть, перемагає все ж таки добро, а не зло. Автор доводить нам, що життя жодної світлої особистості не проходить даремно, вона залишає після себе добрий слід на землі, у душах інших людей. І далі вже від них залежатиме, яким шляхом вони прямуватимуть — світла чи темряви!

Answer 2

У глибокій долині, серед зеленого моря лісу, існує місце, яке зветься "Місце для дракона". Ніхто не знає, як воно отримало таку назву, але кожен місцевий житель знає, що це місце вже століттями служить символом самопожертви та величі.

Жив на тій долині хлопчик на ім'я Артур. Він був звичайним селезним хлопчиком, який допомагав батькові в саду та матері вдома. Одного разу, коли Артур грався поблизу "Місця для дракона", він побачив, як старий чоловік, зношений віком та часом, звертається до величного дерева. Чоловік казав, що його сили вже не вистачає, але долина потребує захисту. Він поклав руку на стовбур дерева, і те почало світитися слабким, але чарівним сяйвом.

Це було магічне дерево, яке вимагало самопожертву від обраної людини, щоб залишити свої сили у долині та захищати її від небезпеки. Ця долина була домівкою багатьох істот, і їм потрібен був дракон – оберіг, який ставив би їхню безпеку над усе.

Артур був вразений цією історією. Він зрозумів, що самопожертва вимагається не для того, щоб здолати свій страх, а для того, щоб зберегти те, що цінно і важливо. Він вирішив стати оберігом долини, обравши самопожертву.

Роки минули, і Артур став дорослим. Він піднявся на вершину "Місця для дракона" і віддав своє життя, віддав свої сили, щоб долина залишилася невразливою перед злом. Дерево засвітилося яскравим світлом, а земля затремтіла від сили цієї самопожертви.

З того часу, кожен, хто відвідує долину, бачить місце, де колись стояв Артур. І ця історія нагадує про те, що самопожертва – це не втрата, а знак великої віри і сили. "Місце для дракона" нагадує нам, що деякі речі варто обійти, щоб зберегти те, що має найбільшу цінність.