Question

Напиши стислий переказ тексту, зосереджуючи увагу на описі процесу праці та зовнішності людини. Найдужче боліли ноги зранку після ночівлі. Але Климко вже знав, що бити їх не слід, а треба легенько розтерти, поляскати долонями і перші кілька кілометрів іти помаленьку. Далі вони вже не боліли, йшли собі слухняно, тільки німо дзвеніли кожною жилочкою. …Климко підкинув у багаття картоплиння, роздмухав жарок і довго одігрівав ступні, час від часу дотуляючи їх просто до полум’я. Нагріє, потре добренько обома руками і знову суне до полум’я. Аж доки вигнав зашпори. Потім узяв палицю, котрою розворушував багаття, і пішов по картоплищу, розкопуючи нею лунку за лункою. — Одна! — вигукнув раденько, знайшовши першу картоплину. — О! Друга! О! Третя!.. Сонце вже припікало, — не дуже, одначе, по-осінньому, але Климко працював так завзято, що матроска прилипла йому до спини. Він скинув куртку і знову став до роботи. При самій межі знайшов кілька невиконаних, притоптаних дитячими ногами кущів («Он хто картопельку пік!») і, розриваючи їх палицею, приказував: — А що, сховалися, га? Од мене сховаєтесь! До обіду Климко накопав п’ятдесят сім картоплин — великих, менших і зовсім дрібних. Дванадцять, найдрібніших, він спік, їв помаленьку, вмочуючи в коробочку з сіллю: помаленьку — щоб довше, та й живіт не заболить. На дорогу він ще раз добре одігрів ноги, закинув на плечі торбину з картоплею і рушив далі через вибалок: може, де вода трапиться. По дну вибалка поміж камінням справді біг струмок, мив боки тому камінню, полоскав зеленіючу травицю, що клалася на воду рівними чубчиками, і ніс жовте листя. Климко став навколішки, припав до води — холодна та добра! — тоді вмився і втерся галстуком од матроски. А вгорі над струмком дрімала жовто-зелена тиша осені й наче уві сні ронила листя. Було так м’яко і затишно в цьому вибалку над співаючою поміж камінням водою, що Климко не одразу підвівся з колін, а стояв, і стояв… (Г. Тютюнник).

Answer 1

Климко мав болі у ногах після ночівлі, але він легенько розтер і поласував долонями, і після перших кілометрів йому стало краще. Він підігрівав ступні біля багаття, а потім почав копати картоплю. Він працював завзято, що прилипла матроска до його спини, і він знайшов багато картоплі. Після того, як він добре підгрів ноги, він взяв картоплю і почав рухатися через вибалок, в пошуках води. Він знайшов струмок і водився в ньому, насолоджуючись м’якою і затишною атмосферою осені.

Answer 2

Климко прокидається з болями у ногах від ночівлі, але він знає, що не слід бити їх, але легенько розтерти та полоскати долонями. Після кількох кілометрів біль відступає, і вони продовжують свій шлях, дзвенячи кожною жилочкою. Климко розкладає картоплю на багатті, щоб прогріти ноги, і активно працює, використовуючи палицю для розворушення вогнища та розкопування картошки. Навіть при пекучому сонці він працює завзято, і його матроска вже прилипла до спини. Він знайшов і приготував п'ятдесят сім картоплин різних розмірів. Дванадцять найдрібніших він спік і їв помаленьку, замачуючи їх в сіль. Перед тим як рушити далі, він ще раз добре розігрів ноги і рушив через вибалок у пошуках води. Виявивши струмок, він вимив біля каміння, полоскав траву та вимився, використовуючи галстук матроски. Все це відбувалося під теплою осінньою тишею, де вода мурчала, а листя осіннєю тишею обережно опускалось у воду. Така атмосфера дозволила Климкові насолодитися м'якістю та спокоєм, що змусило його стояти і насолоджуватися цим моментом.