Question

Складіть важкий план про казку розум та щастя : Ішли собі десь розум та щастя та й засперечались, Розум каже, що він сильніший, а щастя — що воно. Сперечались вони, сперечались та й розійшлись. Щастя пішло у ліс, а розум пішов та одному хлопчикові і вліз у голову. От віддає батько того хлопчика у шевці. Побув він у шевцях з тиждень — уже всьому й навчився. — Оддайте,— каже,— тату, ще чому другому вчитись. Віддав його батько у кравці, він і там чи побув з тиждень, уже зумів і покроїти, і пошити. Тоді віддав його батько вчитись ще годинники робити. Він і того щось скоро навчився. От раз той його хазяїн від'їжджає — а він вже на жалуванні служив — та й наказує хлопцеві, щоб він, поки той вернеться, зробив стільки там годинників, а що зостанеться припасу, то, як схоче, то і собі зробить. От він як заходився, живо поробив, ще й собі вигадав, та такий утнув, що у двадцять п'ять років тільки раз і заводиться, та як завів, то і ключик туди усередину заховав і зачинив там. Приїхав ось хазяїн — усе пороблено, він забрав ті годинники та й повіз десь на ярмарок, і його з собою узяв. Той же хазяїн свої годинники розпродав то панам, то іншим людям, а той хлопець свій продав самому цареві, та як забрав гроші, то й пішов десь аж за границю. А той годинник, як вийшло йому двадцять п'ять років, зупинився і не б'є. Зараз послали за майстром, так ніхто ради йому не дасть. Кинулися до того хлопця, а про нього чутка вже скрізь пішла. Він як приїхав, того ключика зараз знайшов і знову на двадцять п'ять років пустив. Цар і полюбив його. — Живи,— каже,— у мене. Дав йому горницю і прислугу, усе чисто. От раз цар від'їжджає та й каже йому: — Усюди ходи, а он у ту комірку не ходи. А там за стіною була замурована царівна; то її сам цар туди замурував і хотів, щоб її позаочі сватали. Хто приїде сватати, то йде у ту комірку та й балакає до неї крізь стіну; як вона озветься, то за того їй і йти. От стільки вже царів і якого люду не приїздило, ні до кого вона не озивається. А коло тих дверей такі стояли, що тільки який з тієї комірки, вони зараз голову йому зрубають та на палю і настромлять. Так ото цар його шкодував та й заказав туди ходити. Ось він ходив, ходив. «Дай,— думає,— зайду». Увійшов у ту комірку, аж стоїть стіл, а на столі свічечка горить: він і говорить до свічі: — Здорова була, свіча! — Здоровий, майстре! — сам собі і одказує, а царівна почула та за стіною: — Так, так, так. — Та це я давно знаю, що так, так, так, а от як нас було троє: — один швець, другий кравець, а третій майстер, та й пішли у ліс, аж стоїть пень. Майстер заходився та й зробив з нього чоловіка, кравець одежу пошив, а швець взув. А вона за стіною: — Так, так, так. Як дала ото згоду, він і пішов собі. А на дверях там була така табличка, що як ото вона скаже хоч слово, зараз на табличці само і напишеться. От пани й побачили, що вона їм не давала згоди, а дала он кому. — Давай його,— кажуть,— знищимо. Тільки він на двері, а вони за нього, беруть голову його рубати. А розум бачить, що горе, як вискочить з голови та у ліс. Знайшов там щастя. Тут і цар вернувся, розібрали діло, і став він тоді цареві за зятя. Складіть пож)

Answer 1

1 ліс зелений
2 цар
оля клопіт щастя нвики

Answer 2

The Tale of Reason and Happiness

Once upon a time, Reason and Happiness were walking together and started arguing. Reason claimed to be stronger, while Happiness argued that it was more important. They argued and eventually went their separate ways. Happiness went into the forest, while Reason entered the mind of a young boy. The boy's father sent him to learn various trades, starting with a shoemaker, then a tailor, and finally a watchmaker. The boy quickly learned each trade and even invented a special watch that only needed to be wound once every 25 years. The boy sold the watch to the king and became wealthy. However, after 25 years, the watch stopped working. The boy searched for the key to wind it up again and found it. He wound the watch and it started working once more. The king was impressed and invited the boy to live in the palace. One day, the king told the boy about a hidden princess behind a wall and ordered him to speak to her through the wall. The princess responded positively, and the boy was allowed to enter the room. The princess told him about three men who had tried to enter but were killed by a trap. The boy realized the danger and escaped with Happiness into the forest. Reason saw that trouble was coming and found Happiness in the forest. They lived happily ever after.