Question

Твір переказ битва під жовтими водами

Answer 1

19 квітня 1648 року гетьман Запорізької Січі Богдан Хмельницький почав битву під Жовтими Водами.

Дізнавшись, що Хмельницький готує повстання, уряд Речі Посполитої відправив проти нього гетьманів Миколая Потоцького і Мартина Калиновського з військами.

Польські генерали не чекали спротиву і розділили свої війська.

24-річний Стефан Потоцький, син Миколая вів 2-тисячне військо на Жовті Води. Кримські татари, з якими Хмельницький уклав угоду напали на його табір. Невеликий загін на чолі з Тугай-беєм вони відбили. Вирішили укріпити свій табір. Поляки чекали німецьких найманців та реєстрових козаків. Основні польські сили були за 200 км від Жовтих Вод, у Корсуні.

Богдан Хмельницький разом із татарами використали це та почали штурм. Перший штурм був невдалий і декілька днів війська нічого не робили. Українці взяли поляків у оточення.

3 травня Хмельницький разом із загоном козаків вирушив назустріч військам Чарнецького. Почались переговори. Хмельницький вимагав здачі всієї артилерії і клейнодів та давав полякам право на відступ. Ті відмовились.

Польські війська спробували вийти з оточення вночі 16 травня. Їх атакували татари та кавалерія Максима Кривоноса.

Потоцький послав проти Хмельницького реєстрових козаків. Хмельницькому вдалося підіслати в їхній табір агентів. Ті підбурили їх повстати проти поляків. Реєстрові козаки на чолі з Филоном Джалалієм приєдналися до Хмельницького.

Зі сторони Хмельницького у битві взяли участь 8 тис запорізьких козаків, 1500 повсталих проти поляків реєстрових козаків та тисяча кримських татар.

12-ти тисячна армія Потоцького не отримала підкріплення. Притерпіла поразки у битві. Миколай Потоцький помер від вогнепального поранення лівої руки. Врятувався тільки один жовнір. Він переодягнувся в селянина і подав знак Потоцькому про загибель сина.

Answer 2

Битва під Жовтими Водами була одним із рішучих епізодів у історії Київської Русі. Датування події неоднозначне, але приблизно знаходиться в IX столітті. Оповідання цієї легендарної битви стає заслуженим предметом вивчення для кожного українця. Ось одне з можливих переказів цього історичного події:

У ті часи Київська Русь переживала складні часи. Поляки та угри намагалися розширити свої території, затягуючи у свою владу руські землі. Глава держави - князь Святослав Ігорович - об'їжджав свої землі, намагаючись об'єднати народ проти спільного ворога. Він був мужнім та рішучим правителем, який був готовий вести свій народ до перемоги.

Одного дня, почувши про наближення великого війська поляків та угорців, князь Святослав вирішив зібрати свою армію і вийти на поля битви. Його воїни, що складалися з відважних козаків та вірних ратників, збирались разом для захисту своєї рідної землі.

Битва розпочалась під Жовтими Водами, де обидві сторони стали обличчям до обличчя. Воїни відчували жагу перемоги та боролися за свою рідну землю з усією мужністю й силою.

Починалася битва з гучного гуркоту топоту копит та ударів мечів. Небо стало вкрите стрілами, і під ним заревіли загони воїнів. Кожен мужній воїн поклав своє життя на вівтар своєї Батьківщини, адже перемога була єдиним вихідцем.

Піднімався густий дим від пожеж та вибухів. Ворожі та свої злилися в один вир, і битва стала жорстоким танцем смерті. Багато мужніх воїнів загинули, але кожен з них виборов собі вічне місце в серцях свого народу.

Тривала битва до смерті останнього супротивника. Кілька разів ще й ще хвилин володар Київської Русі дивився на останніх ворогів, які відступали. І нарешті, військовий регул на землі підтвердив абсолютну перемогу князя Святослава та його війська.

Жовті Води стали символом мужності, миролюбної волі та єдності українського народу. Після битви, Київська Русь стала ще сильнішою, а її землі залишилися вільними від зовнішніх загроз.

Ця битва збереглася в історії як одна з найгероїчніших перемог князя Святослава, а її наслідки допомогли зберегти самобутність та культуру українського народу на протязі століть.