Вопрос задан 08.07.2023 в 02:48. Предмет Українська мова. Спрашивает Щеблыкина Полина.

Міні твір на тему Марко Вовчок-жінка легенда

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Александровна Вероника.

Ответ:

Марко Вовчок на своєму віку зазнала багато злого і доброго, смутку і радості, зрад і відданості, поразок і успіхів, розчарувань і захоплень. В її долі були і незаслужені образи недоброзичливців та заздрісників, і мстиві наклепи, і люти нападки, зокрема, тих «сестер та братів по перу», які звинувачували її в тому, що вона «вкрала» їхню славу. Вона, як і кожна людина, болісно переживала, відчувала тугу і скорботу, ненависть і обурення, але вона вміла цього не показувати, не намагалася себе захистити, не вступала в суперечки і не поступалася своїми принципами не за яких обставин. Вона писала синові Богдану: «У мене могли бути помилки, слабості, як у більшості людей, але в головному я ніколи не оскверняла себе відступництвом».

Мешкаючи на Київщині в Богуславі та селі Хохітві, вона займалася збором фольклорних матеріалів. В той час у неї прокинулася колишня Марко Вовчок – вона знову узялася за перо. Але коли вона переїхала до Нальчика, то стала вести замкнений спосіб життя. Також і Богданова недоля завдавала їй тяжких переживань. Він, будучи активним діячем політичної організації «Земля і воля», постійно зазнавав переслідувань. Дедалі загострювалася серцева хвороба, з’явилася задишка. І 10 серпня 1907 року письменниця померла. Поховали її в саду на власній садибі, яка з часом стала легендарним музеєм-заповідником.

Спадщину, яку залишила письменниця, складають романи та повісті «Три долі», «Кармелюк», «Інститутка», «Гайдамаки», «Маруся», дві книги «Народних оповідань», художні нариси «Листи з Парижа», переклади творів німецької, французької, польської, англійської літератури, твори російською мовою, критична стаття «Мрачные картины». Творчість письменниці різноманітна за тематикою, але життя селян було провідною її темою – непримиренність між поневоленим народом та кріпосниками, трагічне становище народу, його непереборне прагнення до визволення.

Характерна особливість цих творів полягає в тому, що вони є розповіддю від першої особи. Оповідачами в творах найчастіше стають дівчата і жінки, які розказують про випадки з життя близьких людей чи власного життя, і тому читачі сприймають їх, як живих свідків, конкретних представників тогочасного суспільства. Саме тому твори Марка Вовчка мають значення правдивих документів кріпосницької епохи.

Саме такою була письменниця Марко Вовчок – видатна авторка правдивих, талановитих творів про життя трудового народу і покріпаченого селянства, виразниця їхніх прагнень і дум, борець за людські права і волю, справжня жінка-легенда. Твори талановитої письменниці для всіх поколінь читачів є джерелом глибокого пізнання трагічної сторінки нашої історії – кріпацтва, тому що вони є правдивими документами тієї епохи, а читання творів Марко Вовчок приносить естетичну насолоду своїми яскравими описами.

Объяснение:

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Марко Вовчок - жінка легенда

Марко Вовчок, справжнє ім'я Марія Миколаївна Вілінська, - одна з найяскравіших постатей української літератури, жінка-письменниця, яка змогла пройти складними шляхами до визнання і слави. Її творчість, сміливість і самовідданість заслуговують на звання справжньої легенди.

Народилася Марія Вілінська 23 листопада 1834 року в родині київського професора. Ще змалечку Марія виявила виняткову обдарованість і пристрасть до літератури. Незважаючи на те, що жінці того часу не дуже сприялося самовираження і розвиток, Марія віддавала все себе слову. Вона писала вірші, оповідання, романи, робила переклади та займалася літературною критикою.

Але що робить Марію Вілінську справжньою легендою - це її підпис "Марко Вовчок". Вона вирішила приховати свою жіночу ідентичність, адже в ті часи жінці не дозволялося публічно виражати свої думки і дотримувати певних переконань. Під псевдонімом "Марко Вовчок" Марія Миколаївна зуміла втілити свої мрії та переконання у літературні твори.

Творчість Марка Вовчка пронизана патріотизмом, гордістю за українську культуру та бажанням бачити свою країну вільною і незалежною. Її романи, такі як "Ганна", "Чорна рада", "Хазяїн" і багато інших, стали справжнім зорепадом емоцій та почуттів. Вони розповідали про життя і боротьбу українського народу, пробуджували любов до рідної землі та підбадьорювали віру у майбутнє.

Марко Вовчок стала першою жінкою-письменницею, яка змогла здобути всеукраїнську популярність та визнання. Вона відчувала відповідальність перед своїми читачами та перед українським народом і ніколи не відмовлялася від своїх принципів.

Сьогодні Марко Вовчок є не лише іменем, але й символом сили та незламності. Вона - жінка, яка зуміла викликати традиції свого часу і здійснити свої мрії. Її творчість надихає молоде покоління до самовираження і досягнення своїх цілей.

Марко Вовчок - це жінка, яка стала живою легендою, символом силі і вольової самостійності. Її творчість продовжує жити і надихати нас дотепер, а сама вона залишається незабутньою постаттю української літератури.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Українська мова

Последние заданные вопросы в категории Українська мова

Задать вопрос