Question

Балка зривалася в..сокою кручею. С..ло стояло у вел..чезній балці а балкою протікала виляючи ст..пова річечка. Скеля припавши з..млею поросла д..р..вами. (По)між них в..лася сте(ж/ш)ка що доводила до містка через річку. Побравшись сте(ж/ш)кою Марко звернув до кр..ниці. Кр..ниця била із скелі. Здавалося, якась в..л..чезна сила викинула з землі страше(нн/н)у кам’яну брилу. Вода вит..кала чистою холодною течією. (На)(в)коло було камі(нн/н)я складене людською рукою. (Не) було вже видно малюва(н/нн)я але, невважаючи на це, (що)року на Зелені свята дівчата квітчали ікону над кр..ничкою. Од ц..ого міс..ця віяло (не)сказа(нн/н)ою красою. Трохи одступивши від скелі ро(з/с)кинувся гайок. В..рховіття д..рев було нижче від скелі. Марко сидів (з)боку дивлячись на небо (не)рухоме камі(нн/н)я й тр..мтяче листя.

Answer 1

Ответ:

Балка зривалася високою кручею. Село стояло у величезній балці ,а балкою протікала виляючи степова річечка. Скеля ,припавши землею ,поросла деревами. Поміж них вилася стежка ,що доводила до містка через річку. Побравшись стежкою ,Марко звернув до криниці.

Криниця била із скелі. Здавалося, якась величезна сила викинула з землі страшенну кам’яну брилу. Вода витікала чистою холодною течією. Навколо було каміння, складене людською рукою. Не було вже видно малювання ,але, невважаючи на це, щороку на Зелені свята дівчата квітчали ікону над криничкою.

Од цього місця віяло несказанною красою. Трохи одступивши від скелі ,розкинувся гайок. Верховіття дерев було нижче від скелі. Марко сидів збоку ,дивлячись на небо ,нерухоме каміння й тремтяче листя.

Answer 2

В тексті є декілька пропущених букв, і я намагатимусь заповнити їх за контекстом:

Балка зривалася в долину сокою кручею. Село стояло у величезній балці, а балкою протікала виляючи степова річечка. Скеля, припавши до млею, поросла деревами. Поміж них вилася стежка, що доводила до містка через річку. Побравшись стежкою, Марко звернув до криниці. Криниця била із скелі. Здавалося, якась велетенська сила викинула з землі страшенну кам’яну брилу. Вода витікала чистою холодною течією. Навколо було каміння, складене людською рукою. Не було вже видно малювання, але, невважаючи на це, щороку на Зелених святах дівчата квітчали ікону над криничкою. Від цього місця віяло неземною красою. Трохи одступивши від скелі, розкинувся гайок. Верховіття дерев було нижче від скелі. Марко сидів збоку, дивлячись на небо, нерухоме каміння й тріпчуче листя.