Question

СРОЧНО ДАЮ МНОГО БАЛОВ!!!! Прочитайте текст диктанту. Спишіть, оберіть літери, напишіть слова разом або окремо, поставте пропущені розділові знаки. Се/ило стояло у ви/еличезній балці а балкою протікала виляючі/и степова річечка. Один бік балки зривався високою круче/ою. Скеля при/епала зи/емлею поросла деревами. По/між них вилася стежка що доводила до містка через річку. Побравшись стеш/жкою Марко звернув до криниці. Криниця била із скелі. Здавалося якась величезна сила викинула з землі страшенну кам’яну брилу. Вода витікала чистою холодною течією. Навколо було каміння складене людською рукою. Хтось змурував цямриння а на нім поставив давній образ. Не/було вже видно малювання але, невважаючи на це, що/року на Зелені свята дівчата квітчали ікону над криничкою. Од цього місця віяло несказанною красою. Гайок трохи одступаючи від скелі розкинувся не/подалік. Верховіття дерев було нищ/жче від скелі. Марко любив здиратися збоку на скелю й сидіти там, дивитись на блакитне небо, нерухоме каміння й тремтяче листя.

Answer 1

Село стояло у величезній балці, а балкою протікала виляюча степова річечка. Один бік балки зривався високою кручею. Скеля прикріпалася землею поросла деревами. Поміж них вилася стежка, що доводила до містка через річку. Побравшись стежкою, Марко звернув до криниці.

Криниця була із скелі. Здавалося, якась величезна сила викинула з землі страшенну кам’яну брилу. Вода витікала чистою, холодною течією. Навколо було каміння, складене людською рукою. Хтось змурував цямриння, а на нім поставив давній образ. Не було вже видно малювання, але, невважаючи на це, щороку на Зелені свята дівчата квітчали ікону над криничкою.

Од цього місця віяло несказанною красою. Гайок трохи одступаючи від скелі розкинувся неподалік. Верховіття дерев було нижче від скелі. Марко любив здиратися збоку на скелю й сидіти там, дивитись на блакитне небо, нерухоме каміння й тремтяче листя.

Answer 2

Се/ило стояло у ви/еличезній балці, а балкою протікала виляюча степова річечка. Один бік балки зривався високою круче/ою. Скеля при/епала зи/емлею поросла деревами. По/між них вилася стежка, що доводила до містка через річку. Побравшись стеш/жкою, Марко звернув до криниці. Криниця била із скелі. Здавалося, що якась величезна сила викинула з землі страшенну кам’яну брилу. Вода витікала чистою холодною течією. Навколо було каміння, складене людською рукою. Хтось змурував цямриння, а на нім поставив давній образ. Не/було вже видно малювання, але, невважаючи на це, щороку на Зелені свята дівчата квітчали ікону над криничкою. Од цього місця віяло несказанною красою. Гайок, трохи одступаючи від скелі, розкинувся не/подалік. Верховіття дерев було нищ/жче від скелі. Марко любив здиратися збоку на скелю й сидіти там, дивитись на блакитне небо, нерухоме каміння й тремтяче листя.